 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
59023 Стара Красношора,
www: krasnoszora.wordpress.com
У 1793р. перша група чесько-німецьких колоністів поселилась на теренах Красної (Путної). Пізніше до них приєднались інші чесько-німецькі переселенці, а також польські та словацькі колоністи. З часом запрацював скляний завод, а поселення 1875 року офіційно назвали Альтгутою (вживалась також назва Стара Гута). У 1869р. тут проживало 783 мешканців, 1880 року - 893, 1900 року - 1216, 1940 року - 1724 (90% - німці, які того ж року майже повністю виїхали до Німеччини), нині - близько 750 осіб. У румунські часи село стало Старою Красношорою, потім входило до Сторожинецького району, а від 2020 року - до Чернівецького.
Вже 1810 року тут заснували римсько-католицьке кладовище (збереглось донині), а 27 червня 1811 року було утворено душпастирський осередок, яким опікувався священник із дуже далекої парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Качиці, що нині належить Румунії. І лише 1812 року завершили будівництво дерев'яної каплиці.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 04 | |
| 1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
| Наступна дата: грудень, 05 | |
| 1718 | - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі; |
| 1897 | - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський; |
| 1991 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2009 | - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині; |
У 1820 році в Альтгуті Красної Путної нарешті оселився на постійно душпастир, саме цим роком слід датувати утворення тут капеланії та початок ведення парафіяльних записів. А 1836 року капеланію піднесли до рангу парафії та одночасно розпочали спорудження великого мурованого костелу, яке внаслідок фінансових труднощів тривало 21 рік. Втім, за іншою інформацією, святиню збудували, в основному, у 1834-1836 роках, а ці два десятиліття відбувались її оздоблення та оснащення перед консекрацією, яку здійснили 1857 року під титулом Матері Божої Скорботної. На той час парафія під назвою Красна, охоплюючи додатково півтори десятки сусідніх населених пунктів, мала понад 1900 вірян. В схематизмах Львівської архідієцезії вона подається як Альтгута лише після 1875 року, коли було офіційно визнано цю назву, а 1884 року вперше вжито титул Семи Скорбот Матері Божої.
Від 1876 року альтгутівською парафією опікувався о. Валерій Веселовський, якого у 1889-1890рр. замінив о. Валентин Пухала, а від 1905 року до, принаймні, І світової війни настоятелем був о. Ян Мосціський. За весь цей час чисельність вірян збільшилась від 2025 до 3277 осіб, а парафія мала філіальні святині в Августендорфі (нині - Банилів-Підгірний) до його виокремлення у 1904-1911 роках в самостійну парафію, Верхніх Петрівцях, Чудині (нині - Чудей) та навіть до 1864 року у Сторожинці. Були також каплиці на хуторах Дунавець та Лаврен(к)а, які нині є частиною Банилова-Підгірного.
За радянської влади храм не закрили, протягом 1970-1989 років сюди доїжджав о. Франциск Краєвський із Чернівців, а ключі від костелу зберіга Рудольф Дроздек. У 1990 році святиню відремонтували. 1995 року було викуплено колишній парафіяльний будинок, в якому раніше містилось поштове відділення, а в 1996 році його частвово відремонтували. На жаль, пожежа у січні 2000 року залишила від цього будинку лише чотири стіни.
Парафію у Старій Красношорі від 1991 року обслуговували місіонери-вікентійці (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) із парафії св. Анни у Сторожинці, нині тут служать дієцезіальні священники.
