СТАРА КРАСНОШОРА (Гута). Костел Семи Скорбот Матері Божої (1836). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59023 Стара Красношора,
www: krasnoszora.wordpress.com

Стару Красношору (Стару Гуту) заснували у XVIII столітті німецькі колоністи поблизу Красної, вперше згаданої 1431 роком. Пізніше до них приєднались польські колоністи. Нині чисельність місцевих мешканців - майже 750 осіб.

У 1812 році тут створили парафію (спочатку - капеланію) при, ймовірно, дерев'яному храмі. Тоді кількість вірян не перевищувала семи сотень, а проживали вони не тільки у цьому селі, але й у двох десятках сусідніх. А 1836 року було споруджено мурований костел, який освятили 1837 року під титулом Семи Скорбот Матері Божої. За радянської влади храм не не закрили, протягом 1970-1989 років сюди доїжджав о. Франциск Краєвський із Чернівців.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 03
1962 - колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк призначений Краківським архієпископом-митрополитом та Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії у Любачеві (Польща);
2001 - інгрес кардинала Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
Наступна дата: березень, 04
1720 - архієпископ Ян Скарбек консекрував новозбудований бернардинський костел св. Миколая у Бережанах на Тернопільщині;
1771 - єпископ Холмський Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Луцьким;
1889 - рукоположений в священники майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1991 - у Житомирській катедрі Апостольським делегатом в Радянському Союзі архієпископом Франческом Колусуонно рукоположений в єпископи ординарій Житомирський о. Ян Пурвінський;

У 1990 році святиню відремонтували. 1995 року було викуплено колишній парафіяльний будинок, в якому раніше містилось поштове відділення, а в 1996 році його частвово відремонтували. На жаль, пожежа у січні 2000 року залишила від цього будинку лише чотири стіни. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.