 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
59018 Нова Жадова
Жадова вперше згадується у документах 15 березня 1490 року. На початку 90-х роках ХІХст. тут проживало близько 2600 мешканців, а 1900 року - 3765. Переважна більшість населення була українцями. Село розділилось на два (велику Стару Жадову і маленьку Нову Жадову) вже після І світової війни. Нині Нова Жадова має лише близько чотирьох сотень жителів, а Стара - майже на дві тисячі більше. Села входили до Сторожинецького району, а від 2020 року є частиною Чернівецького.
Нечисленні католики латинського обряду Жадови спочатку належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Вижниці. У середині ХІХ століття їх кількість ледве перевищувала десяток осіб. Наприкінці 60-х років Жадова із півсотнею вірян перейшла до новозаснованої капеланії у Сторожинці. Вперше каплиця у Жадові подається у схематизмі Львівської архідієцезії 1891 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 13 | |
| 1850 | - у Львівській катедрі ординарій Перемишльський та майбутній Львівський митрополит єпископ Франциск Вежхлейський консекрував о. Лукаша Баранецького, номінованого архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1901 | - інтронізація ординарія Перемишльського єпископа Йосифа Пельчара, майбутнього святого, у Перемишльській катедрі (Польща); |
| 2013 | - єпископи Мар’ян Бучек та Ян Собіло освятили новозбудовані та завершені приміщення першої черги церковного комплексу у Харкові; |
| Наступна дата: січень, 14 | |
| 1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
Починаючи із 1908 року каплиця у Жадові згадується як дерев'яна, збудована вірянами та освячена 1895 року. Богослужіння у ній звершувались лише раз на місяць. Перед І світовою війною, коли чисельність римо-католиків у Жадові майже досягла шести з половиною сотень, у тій частині села, яка називалась Діброва, було споруджено ще одну дерев'яну каплицю. Останній раз у схематизмі Львівської архідієцезії Жадова разом із двома дерев'яними каплицями (1895 і 1913 року) згадується 1925 року. Тоді село мало вже вісім сотень вірних.
Мурований костел у Новій Жадові почали будувати у 30-х роках ХХ століття. 1936 року він ще вважався таким, що продовжує споруджуватись (навіть обговорювалась можливість продажу будівлі Польського дому, щоб отримати кошти для продовження будівництва святині). Не відомо, чи вдалось завершити його спорудження, а тим більше - оснастити та освятити храм. В радянські часи костел використовували як зерносховище, нині він перебуває у частково зруйнованому стані.
Нечисленні місцеві римо-католики (менше десятка родин) офіційно зареєстрували свою спільноту 21 червня 2002 року під титулом Навернення св. Павла. Сторожинецькі душпастирі відправляють для них Меси у приватній домівці, оскільки відремотувати колишній костел маленькій спільноті не під силу. Село має також колишню євангелістську кірху, яку інколи помилково називають теж костелом (її було відремонтовано як культову споруду).
