ПЕТРІВЦІ - Верхні. Костел cв. Антонія Падуанського (1907). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59034 Верхні Петрівці

Верхні і Нижні Петрівці вперше згадуються 11 липня 1610 року, раніше вони вважались одним поселенням під назвою Petroutz. 1900 року тут проживало 3704 мешканців, у тому числі 3341 румунів, 656 поляків і 300 німців, 1930 року - 2771 (зокрема, румунів 81,12%, поляків 11,91%), нині ж у Верхніх Петрівцях проживає понад 3700 мешканців, а в Нижніх - 3000.

З 1803 року у Петрівцях селились гуралі-католики з Чадецького округу в Словаччині на кордоні з Польщею та Чехією, які і склали ядро спільноти католиків латинського обряду. А місцеві римо-католики, чисельність яких у середині ХІХ століття становила лише півсотні, а перед І світовою війною зросла до трьох сотень вірних, належали до парафії Семи Скорбот Пресвятої Діви Марії у Старій Красношорі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 19
1899 - отримав єпископські свячення з рук Перемишльського єпископа-ординарія Лукаша Солецького о. Йосиф Пельчар, майбутній святий та ординарій Перемишльський;
1999 - костел св. Миколая, єп. мч. у Чернівцях на Вінничині реконсекрували єпископи Ян Ольшанський та Едвард Бялогловський з Польщі;
2009 - ординарій Харківсько-Запорізький єпископ Станіслав Падевський зрікся з уряду, єпископ-коад’ютор Мар’ян Бучек призначений ординарієм дієцезії;
2011 - єпископ Станіслав Широкорадюк і єпископ Ян Собіло у Бердянську на Запоріжжі освятили встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії реконструйований орган;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив всю першу частину церковного комплексу у Харкові;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Мар'яна Бучека освятив у Солонці під Львовом земельну ділянку, хрест та вмурував наріжний камінь костелу св. Бенедикта;
- костел св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині отримав мощі св. бр. Альберта;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив у Солонці під Львовом новозбудовані монастир св. Йосифа та костел св. Бенедикта;
Наступна дата: березень, 20
1624 - до костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині внесли чудотворний образ Матері Божої з Дитятком та храм проголосили санктуарієм;
1789 - в Коломиї на Івано-Франківщині із домініканського костелу до парафіяльного Успіння Пресвятої Діви Марії урочисто перенесли чудотворний образ Матері Божої з Дитятком;
1923 - помер у Львові архієпископ-митрополит Львівський Йосиф Більчевський, майбутній святий, похований на Янівському кладовищі;
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський віддав Львівську семінарію у Брюховичах під опіку св. Йосифа;

Остаточне розділення Петрівців в документах на два села (Верхні і Нижні) відбулось 1898 року, проте в схематизмах Львівської архідієцезії аж до 1914 року включно вони згадуються як одне село. Втім, у Верхніх Петрівцях вважають, що їх село засноване 1610 року (ця дата навіть розміщена на його гербі). Від 1907 року схематизми подають 'знайдену' в Петрівцях каплицю у приватному будинку, в якій відправляються богослужіння (святиня могла бути збудована як приватна навіть раніше), а 1910 року вперше датують цей храм 1907 роком, називають його громадським та повідомляють, що Святі Меси тут звершують регулярно раз на місяць.

У 60-х роках ХХ століття радянська влада храм у Верхніх Петрівцях закрила, перетворивши його на клуб, бібліотеку та навіть сільраду. Колишній костел, після його повернення 1994 року у знищеному стані, було відремонтовано завдяки зусиллям оо.-вікентійців та вірян із Нижніх Петрівців і Сторожинця. 13 червня 1996 року тут вперше відбулись відпустові урочистості. 16 червня 2018 року єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму.

Джерело фотознімка: januszgnat.smugmug.com

Верхні Петрівці обслуговують дієцезіальні священники парафії Преображення Господнього та св. Йоана Павла ІІ у Нижніх Петрівцях.

Джерело фотознімка: facebook.com/dolne.piotrowce
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми