ПЕТРІВЦІ - Нижні. Костел Преображення Господнього та св. Йоана Павла ІІ (2008 - 2011). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59035 Нижні Петрівці,
вул. Йоана Павла II, 18,
f.b.: dolne.piotrowce

Верхні і Нижні Петрівці вперше згадуються 11 липня 1610 року, раніше вони вважались одним поселенням під назвою Petroutz. 1900 року тут проживало 3704 мешканців, у тому числі 3341 румунів, 656 поляків і 300 німців, 1930 року - 2771 (зокрема, румунів 81,12%, поляків 11,91%), нині ж у Верхніх Петрівцях проживає понад 3700 мешканців, а в Нижніх - 3000.

З 1803 року у Петрівцях селились гуралі-католики з Чадецького округу в Словаччині на кордоні з Польщею та Чехією, які і склали ядро спільноти католиків латинського обряду. А місцеві римо-католики, чисельність яких у середині ХІХ століття становила лише півсотні, а перед І світовою війною зросла до трьох сотень вірних, належали до парафії Семи Скорбот Пресвятої Діви Марії у Старій Красношорі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 03
1901 - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра;
1781 - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин;
2000 - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині;
Наступна дата: грудень, 04
1902 - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2016 - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині;

У 1919-1922 роках у присілку Аршиця Нижніх Петрівців було збудовано дерев'яний костел Преображення Господнього, який освятили 1924 року. Храм не був зачиненим навіть у радянські часи. Від грудня 1993 року місцевих вірян обслуговували ченці із згромадження Отців-Місіонерів св. Вікентія де Поля з парафії св. Анни у Сторожинці, працювали тут також черниці із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля. У 2000-х роках своє служіння у Нижніх Петрівцях розпочав о. Адам Божек із гірської частини Польщі.

У 2008 році завдяки зусиллям нового душпастиря, фінансовій допомозі з Польщі та праці вірних у Нижніх Петрівцях розпочали спорудження мурованого костелу навколо старого, дерев'яного, яким продовжували послуговуватись. Фактично, 2010 року святиню вже було збудовано, проте ще рік-два продовжувалось її оздоблення та оснащення. 15 жовтня 2011 року архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував новозбудований костел під титулом Преображення Господнього та св. Йоана Павла ІІ, а 1 травня 2013 року освятив парафіяльний будинок, споруджений теж завдяки зусиллям о. Адама Божека, парафіян та матеріальній допомозі з Польщі (гірників з Битомя).

Про вшанування пам'яті св. Йоана Павла ІІ у Нижніх Петрівцях свідчать не тільки присвята цьому святому храму, але й пам'ятник йому, встановлений поряд завдяки байкерам з Польщі, та навіть назва вулиця, на якій стоїть костел. 22 жовтня 2011 року єпископ Едвард Кава очолив урочистість з нагоди десятиліття нової святині, а 6 серпня 2024 року урочисте богослужіння на відзначення сторіччя парафії очолив єпископ Мар'ян Бучек.

Ще 14 червня 2020 року Нижні Петрівці за участю єпископа Кави попрощалась з о. Адамом Божеком, який повернувся в Польщу. Парафію продовжують обслуговувати дієцезіальні священники.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.