59000 Сторожинець,
вул. Шевченка, 30,
+380 (3735) 244-65,
f.b.: groups/sancta.anna
Перша писемна згадка про Сторожинець датується 18 лютим 1448 року, згадується також 1476 року. Від 1854 року був містечком та центром повіту, а 21 травня 1904 року став містом. 1869 року тут проживало 4350 мешканців, 1880 року - 5139, у тому числі 1993 німців і 800 українців, 1930 року - 8695, з них 1017 були поляками, 853 - українцями і 655 - німцями, нині місто має близько 14 тисяч осіб. У 1940-2000рр. було райцентром, а зараз входить до Чернівецького району.
У 1794 році у Сторожинці було споруджено дерев'яну святиню. Від 20-х - 30-х років ХІХ століття місцеві католики латинського обряду належали до парафії у Красній, їх чисельність у середині цього століття становила близько двох з половиною сотень. Саме тоді і постала у містечку чергова дерев'яна каплиця.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: січень, 13 | |
1850 | - у Львівській катедрі ординарій Перемишльський та майбутній Львівський митрополит єпископ Франциск Вежхлейський консекрував о. Лукаша Баранецького, номінованого архієпископом-митрополитом Львівським; |
1901 | - інтронізація ординарія Перемишльського єпископа Йосифа Пельчара, майбутнього святого, у Перемишльській катедрі (Польща); |
2013 | - єпископи Мар’ян Бучек та Ян Собіло освятили новозбудовані та завершені приміщення першої черги церковного комплексу у Харкові; |
Наступна дата: січень, 14 | |
1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
Храм у Сторожинці розпочали будувати 1853 року коштом місцевого власника Георгія Флондора, а завершили у 1857 році завдяки зусиллям та пожертвам красненського настоятеля о. Ігнатія Барти та вірян освяченням під титулом св. Анни. 1864 року було засновано капеланію, якою до 1875 року опікувався о. Адальберт Грохольський. Принаймні, від 1871 року у схематизмах Львівської архідієцезії вона вже подається окремо, а не у складі красненської парафії. У 1880 році святиню було розширено, оскільки чисельність вірних, що проживали у містечку та ще десяти наколишніх селах, збільшилась до понад 1200 осіб. На той час капеланія мала каплицю у Буденці та обслуговувалась капеланом о. Михайлом Пьотровським.
Від 1888 року капеланія у Сторожинці у схематизмах згадується вже як парафія з настоятелем о. Андрієм Пташинським, призначеним сюди ще 1885 року, кількістю вірян понад 1600 та додатковими каплицями у Панці і Череші. Задяки зусиллям о. Пташинського дерев'яний храм станом на 1904 рік замінили сучасним мурованим костелом, який 26 липня 1905 року освятив архієпископ Йосиф Вебер. Перед І світовою війною чисельність місцевих парафіян, яких продовжував обслуговувати о. Пташинський, сягнула трьох з половиною тисяч, окрім того з'явились ще дві каплиці у Жадові.
На початку 20-х років ХХ століття о. Пташинського на посаді настоятеля у Сторожинці замінив о. Йосиф Кшишановський. 1925 року парафія налічувала понад 3800 вірян і мала ще одну каплицю у тій частині згаданої раніше Панки, яка називалась Зрубом. Пізніше кількість вірян перевищила чотири тисячі. Наприкінці ІІ світової війни сторожинецькі душпастирі разом із більшістю парафіян-поляків виїхали до Польщі. Костел зрідка відвідували священники парафії Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях. У 1962 році радянська влада відібрала храм, розмістивши у ньому склад меблів та взуття. У 80-х роках колишній костел після ремонту став концертним залом.
У березні 1990 року колишній храм у Сторожинці повернули вірянам, причому у хорошому стані. 27 березня цього ж року у костелі відбулись перша Меса та його освячення, які здійснив о. Віктор Антонюк із Чернівців. Церкві віддали також частину парафіяльного будинку. Відтоді (формально - з 1993 року) парафію обслуговують місіонери-вікентійці (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля), працювали тут також сестри-урсулинки, яких 1994 року замінили черниці-шаритки із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля.