|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
59052 Великий Кучурів,
вул. Головна, 49а
Перша документальна згадка про село датується 1422 роком. Від 1552 року було власністю православного монастиря, проте 1782 року австрійська влада передала його релігійному фонду. На початку 80-х років XIXст. згадується як велике село (понад 77700 мешканців), яке наприкінці цього століття - на початку наступного вже вважалось містечком. 1900 року тут проживало 9414 жителів (7231 українців, 1574 румунів, 512 німців і євреїв, 97 поляків), 1914 року - 9768, нині село має понад 7100 осіб. До 2020 року входив до Сторожинецького району.
Католики латинського обряду села Кучурмаре завжди належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях. У середині ХІХ століття їх чисельність становила близько сотні вірян, а наприкінці цього століття зросла до двох з половиною сотень. Тоді тут і розпочали спорудження власної святині.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 16 | |
| 1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
| 1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
| 1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
| 2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
| Наступна дата: травень, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
Схематизми Львівської архідієцезії згадують каплицю у Кучурмаре, починаючи із 1903 року, а пізніше датують завершення її будівництва 1900 роком. Постав мурований храм, ймовірно, коштом місцевих вірян - переважно німців, а також нечисленних поляків. Богослужіння у ньому відбувались нерегулярно.
У 1944 році радянська влада каплицю у Великому Кучурові зачинила та використовувала в якості колгоспного зерносховища. Наприкінці 80-х років колишню римсько-католицьку святиню отримали п'ятидесятники. І нині вона після ремонту та часткової (пере/до)будови досі є невеликим молитовним домом «Слово Життя» Української Церкви Християн Віри Євангельської, хоча 2025 року п'ятидесятники збудували у селі величезний сучасний дім молитви «Свята Трійця».
Головна сторінка