|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
59216 Банилів
Банилів, який називали також Баниловом-Руським (тобто українським, на відміну від вкраденої московітами давньої етнічної назви), існував вже у XIVст., проте вперше документально згадується 1433 року, а також 1 січня 1445 року. Перед Ісв. війною тут проживало 5010 мешканців (переважно українців), у тому числі 246 поляків та трохи менше вірменів, а 1938 року - 6 тисяч, серед них вірменських родин 12 (47 осіб), вірменсько-польських 18 (63 особи) і польських 32 (114 осіб). Нині село має понад 3600 мешканців.
Місцеві католики латинського обряду належали до буковинської капеланії (пізніше парафії Успіння Пресвятої Діви Марії) у Вашківцях, тоді як католики вірменського обряду - до галицької парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кутах. В середині XIXст. римо-католиків у селі було близько дев'яти сотень, а в 70-х роках цього століття - вже понад 160. Тоді тут і постала каплиця для задоволення духовних потреб католиків обох обрядів.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 17 | |
| 1864 | - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий; |
| 1910 | - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині; |
| 1965 | - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук; |
| 1990 | - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині; |
| 1994 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі; |
| 1999 | - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині; |
| 2005 | - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля; |
| Następna data: lipiec, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
Отже, громадську дерев'яну каплицю у Банилові-Руському збудували у 70-х роках XIXст. коштом місцевої землевласниці Анни Богусевич та освятили під титулом св. Анни. Як стверджують схематизми обох архідієцезій, у цьому храмі богослужіння для римо-католиків відбувались часто, а для вірмено-католиків - лише іноді (ймовірно, це пов'язано із меншою кількістю останніх та більшою віддаленістю парафії у Кутах). Перед Ісв. війною чисельність вірян латинського обряду перевищила дві сотні осіб.
Після Ісв. війни вірян вірменського обряду Банилова приєднали до вірменської парафії св. Григорія Просвітителя в Чернівцях, що ще більше ускладнило приїзд їхнього священника до села. 1925 року кількість банилівських римо-католиків зросла до двох з половиною сотень осіб. У 30-х роках банилівський храм усередині був отинькований та побілений, а ззовні оббитий дошками, пофарбованими у темно-вишневий колір, накритий бляхою. Рами вікон та двері були білими, справа від входу стояла дерев'яна дзвіниця, а всю територію огороджував штахетник, теж пофарбований у темно-вишневий колір.
Після ІІсв. війни переважна більшість католиків польського та вірменського етнічного походження виїхала із Банилова, радянська влада каплицю зачинила. А наприкінці 50-х - на початку 60-х років її повністю розібрали.
Strona główna