|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
59216 Банилів
Банилів, який називали також Баниловом-Руським (тобто українським, на відміну від вкраденої московітами давньої етнічної назви), існував вже у XIVст., проте вперше документально згадується 1433 року, а також 1 січня 1445 року. Перед Ісв. війною тут проживало 5010 мешканців (переважно українців), у тому числі 246 поляків та трохи менше вірменів, а 1938 року - 6 тисяч, серед них вірменських родин 12 (47 осіб), вірменсько-польських 18 (63 особи) і польських 32 (114 осіб). Нині село має понад 3600 мешканців.
Місцеві католики латинського обряду належали до буковинської капеланії (пізніше парафії Успіння Пресвятої Діви Марії) у Вашківцях, тоді як католики вірменського обряду - до галицької парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кутах. В середині XIXст. римо-католиків у селі було близько дев'яти сотень, а в 70-х роках цього століття - вже понад 160. Тоді тут і постала каплиця для задоволення духовних потреб католиків обох обрядів.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 22 | |
| 1642 | - освячено нижній храм оо.-кармелітів у Бердичеві на Житомирщині; |
| 1767 | - єпископ І. Крижановський консекрував костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1880 | - закладено наріжний камінь костелу св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 1906 | - освячено наріжний камінь костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Бісковичах на Львівщині; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив у Тлумачі на Івано-Франківщині каплицю в будівлі колишнього кінотеатру 'Ювілейний', спорудженому на місці колишнього храму св. Анни; |
| 2018 | - єпископ Антал Майнек консекрував новозбудовану каплицю св. Марії Магдалини у Підполоззі на Закарпатті; |
| Наступна дата: липень, 23 | |
| 1725 | - номінований єпископом-помічником Влоцлавським о. Франциск Кобельський, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський і Луцький; |
| 1752 | - храм у Збаражі на Тернопільщині освячено під титулом свв. Антонія і Юрія; |
| 2005 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував відтворений на уцілілому фундаменті костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Шумську на Тернопільщині; |
| 2007 | - єпископ Ян Пурвінський освятив земельну ділянку під будівництво храму Божого Милосердя у Житомирі на Мальованці; |
Отже, громадську дерев'яну каплицю у Банилові-Руському збудували у 70-х роках XIXст. коштом місцевої землевласниці Анни Богусевич та освятили під титулом св. Анни. Як стверджують схематизми обох архідієцезій, у цьому храмі богослужіння для римо-католиків відбувались часто, а для вірмено-католиків - лише іноді (ймовірно, це пов'язано із меншою кількістю останніх та більшою віддаленістю парафії у Кутах). Перед Ісв. війною чисельність вірян латинського обряду перевищила дві сотні осіб.
Після Ісв. війни вірян вірменського обряду Банилова приєднали до вірменської парафії св. Григорія Просвітителя в Чернівцях, що ще більше ускладнило приїзд їхнього священника до села. 1925 року кількість банилівських римо-католиків зросла до двох з половиною сотень осіб. У 30-х роках банилівський храм усередині був отинькований та побілений, а ззовні оббитий дошками, пофарбованими у темно-вишневий колір, накритий бляхою. Рами вікон та двері були білими, справа від входу стояла дерев'яна дзвіниця, а всю територію огороджував штахетник, теж пофарбований у темно-вишневий колір.
Після ІІсв. війни переважна більшість католиків польського та вірменського етнічного походження виїхала із Банилова, радянська влада каплицю зачинила. А наприкінці 50-х - на початку 60-х років її повністю розібрали.
Головна сторінка