|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
59216 Банилів
Банилів, який називали також Баниловом-Руським (тобто українським, на відміну від вкраденої московітами давньої етнічної назви), існував вже у XIVст., проте вперше документально згадується 1433 року, а також 1 січня 1445 року. Перед Ісв. війною тут проживало 5010 мешканців (переважно українців), у тому числі 246 поляків та трохи менше вірменів, а 1938 року - 6 тисяч, серед них вірменських родин 12 (47 осіб), вірменсько-польських 18 (63 особи) і польських 32 (114 осіб). Нині село має понад 3600 мешканців.
Місцеві католики латинського обряду належали до буковинської капеланії (пізніше парафії Успіння Пресвятої Діви Марії) у Вашківцях, тоді як католики вірменського обряду - до галицької парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кутах. В середині XIXст. римо-католиків у селі було близько дев'яти сотень, а в 70-х роках цього століття - вже понад 160. Тоді тут і постала каплиця для задоволення духовних потреб католиків обох обрядів.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
| Następna data: lipiec, 19 | |
| 1768 | - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський; |
| 1811 | - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1925 | - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові; |
| 1936 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині
коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2014 | - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ; |
Отже, громадську дерев'яну каплицю у Банилові-Руському збудували у 70-х роках XIXст. коштом місцевої землевласниці Анни Богусевич та освятили під титулом св. Анни. Як стверджують схематизми обох архідієцезій, у цьому храмі богослужіння для римо-католиків відбувались часто, а для вірмено-католиків - лише іноді (ймовірно, це пов'язано із меншою кількістю останніх та більшою віддаленістю парафії у Кутах). Перед Ісв. війною чисельність вірян латинського обряду перевищила дві сотні осіб.
Після Ісв. війни вірян вірменського обряду Банилова приєднали до вірменської парафії св. Григорія Просвітителя в Чернівцях, що ще більше ускладнило приїзд їхнього священника до села. 1925 року кількість банилівських римо-католиків зросла до двох з половиною сотень осіб. У 30-х роках банилівський храм усередині був отинькований та побілений, а ззовні оббитий дошками, пофарбованими у темно-вишневий колір, накритий бляхою. Рами вікон та двері були білими, справа від входу стояла дерев'яна дзвіниця, а всю територію огороджував штахетник, теж пофарбований у темно-вишневий колір.
Після ІІсв. війни переважна більшість католиків польського та вірменського етнічного походження виїхала із Банилова, радянська влада каплицю зачинила. А наприкінці 50-х - на початку 60-х років її повністю розібрали.
Strona główna