ЗАСТАВНА. Каплиця cвв. Апп. Петра і Павла (200?). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

Інформація

59400 Заставна,
вул. Бажанського, 5

Найдавніша письмова згадка про Заставну датується 1589 роком. У 1782 році тут проживало 1035 жителів, 1866 року - 2622, принаймні, у 90-х роках XIXст. вже вважалась містом із населенням понад три з половиною тисяч мешканців (переважно українців), нині має понад 7700 осіб. У 1905 році стала центром повіту, у 1940-2020 роках була районним центром.

Початок парафіяльного життя у Заставній нагадує кіцманську парафію Воздвиження Святого Хреста. Тут також 1812 року заснували капеланію, проте, як і в Кіцмані, її, принаймні, до 1819 року адміністрував настоятель парафії св. Архангела Михаїла у Садгорі о. Валентин Строменгер, обслуговуючи понад півтисячі вірних, з яких лише шість десятків проживало у Заставній. Як і в Кіцмані, заставнівський мурований костел збудували та консекрували (правда, під титулом cвв. Апп. Петра і Павла) 1826 року, проте тут також у першій половині 30-х років продовжували служити настоятелі інших парафій (зокрема, садгорський о. Франциск Ріхтер).

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 14
1745	- заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці;
1764	- у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський;
1776	- помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1825	- єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині;
1897	- освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині;
1918	- призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського;
1906	- освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1924	- архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
1930	- освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині;
1988	- храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги;
1990	- освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
1991	- єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині;
1992	- єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині;
1997	- в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1998	- єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині;
1999	- при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща);
2005	- відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
2020	- у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста;
Наступна дата: вересень, 15
1933	- призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка;
2007	- кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині;
2012	- архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2021	- костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа;

І лише у другій половині 30-х років XIX століття Заставна подібно Кіцмані отримала сталого капелана о. Франциска Маліновського, який прослужив тут до кінця 60-х років, обслуговуючи понад 1300 вірних (майже три десятки населених пунктів). У продовж наступних років аж до 1888 року, коли капеланія у сематизмах Львівської архідієцезії почала подаватись як повноцінна парафія, нею опікувались оо. Віктор Шидловський, Блажей Завісьляк і Климентій Свобода. Кількість вірян зросла до 1600 осіб, парафіяльні Погорілівці отримали каплицю.

Пізніше настоятелями у Заставній служили оо. Сігізмунд Ярош та, принаймні, до 1914 року Антоній Саєвич. Перед І світовою війною парафія нараховувала понад 1800 вірних у тих же трьох десятках населених пунктах з каплицями (окрім вже згаданих Погорілівців) у Кучурнику (нині - Малий Кучурник) 1892 року і Товтрах. Принаймні, із 1922 року парафію обслуговува о. Ян Курек (спочатку як адміністратор, а потім настоятелем). Наприкінці 20-х років її чисельність становила приблизно 1400 осіб, додалась каплиця у Веренчанці, пізніше - у Звенячині.

Парафільний костел у Заставній закрили у середині 1960-х років, а у 80-ті роки, зруйнувавши храм, збудували на його місці Палац урочистих подій. У 2000-х роках місцеві римо-католики облаштували каплицю у будинку колишнього магазину, який колись був Польським домом, добудувавши до нього вежу.