8754? Маріуполь, кут вулиць Торгової та Італійської
Перше стаціонарне поселення хліборобів на території Маріуполя постало у IX—X століттях і називалося Адамаха. Сучасне
поселення в гирлі Кальміусу засновано на початку XVIст. запорізькими козаками як вартовий пост Домаха для захисту
зимівників, промислів і шляхів сполучення від нападів кримських татар. Згодом Домаха перетворився на городище, а потім -
на фортецю. У 1734 році перебудована й укріплена фортеця Домаха офіційно стала центром Кальміуської паланки (козацького
військового округу) Запорізької Січі. У 1778 році поблизу заклали повітове місто Павловськ, яке 1779 року отримало назву
Маріанополь чи Маріу-Поль. 1780 року місто остаточно перейменоване в Маріуполь. У 1948-1989 роках називалось Жданов.
Населення - понад 440 тисяч мешканців.
Імператорський дозвіл на спорудження римсько-католицького храму у Маріуполі було отримано 15 листопада 1853 року.
Його будівництво розпочалось весною 1854 року на куті вулиць Торгової та Італійської на гроші, зібрані серед католиків-
італійців (10 000 франків пожертвував також італійський король Віктор-Емануїл). 18 жовтня 1860 року новоспоруджений
костел консекрував єпископ В. Ліпський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
У радянські часи святиню зруйнували, на її місці знаходиться будинок дитячого садку. Уціліли лише окремі церковні
предмети, які перед знищенням костелу помістили у маріупольський музей. Нині місцеві римо-католики послуговуються
каплицею Матері Божої Ченстоховської оо.-паулінів та будують новий храм.
Strona główna