|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
51925 Кам'янське,
вул. Коваленко, 3,
+380 (5692) 332-76,
www: snicola.net,
f.b.: snicola.net
Першим на території сучасного Кам'янського, яке у 1936-2016 роках називали Дніпродзержинськом, виникло у XVII столітті козацьке поселення Романкове. Масове заселення цих земель почалося в період існування Нової Січі, коли постали запорозькі слободи Карнаухівка (1738р.) та Тритузне (1740р.), а село Кам'янське вперше згадується 1750 року. Після ліквідації Запорізької Січі у 1775 році селища отримали статус казенних військових поселень. У 1887 році Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство (засновники з Бельгії, Польщі та Франції) розпочало у Кам'янському будівництво найбільшого на той час металургійного заводу. 1923 року Кам'янське отримало статус міста, 1926 року стало центром району, а 1930 року - містом обласного підпорядкування. У 1938р. до складу міста включили села Романкове та Тритузне. Населення - понад 240 тисяч мешканців.
Переважну більшість парафіяльної спільноти у Кам'янському складали робітники металургійного заводу. Молитовний дім, який орендували вірні, швидко став надто тісним. Тому у 1895-1897 роках з ініціативи директора-розпорядника заводу Ігнатія Ясюковича тут було споруджено сучасний мурований храм на кошти працівників заводу за проектом архітектора Мар'яна Хорманського. 25 вересня 1905 року костел консекрував єпископ Йосиф Кесслер.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
Проте 12 грудня 1929 року радянська влада відібрала святиню у вірних. Останнього настоятеля парафії о. Якова Розенбаха ув'язнили та під час відбування покарання в таборах у Сибіру розстріляли у 1938 року. У будівлі костелу у різні часи розміщувались клуб, збірний пункт військкомату, конюшня (під час гітлерівської окупації), призовний пункт військкомату, філія університету марксизму-ленінізму, планетарій, морська школа ДОСААФ, майстерні художнього фонду, склад фірми “Меблі”, кооперативи, спортивно-технічні секції ДОСААФ.
Першу Святу Месу на сходах занедбаного і майже зруйнованого храму відправив 30 листопада 1991 року о. Юрій Зімінський з Харкова, а першим місцевим настоятелем став священник Люблінської єпархії (Польща) о. Мартін Янкєвіч. Саме завдяки його зусиллям вдалось повернути та відремонтувати святиню. 6 грудня 1997 року костел освятив єпископ Станіслав Падевський OFM Cap.
7 серпня 1999 року парафію перейняли францисканці-капуцини. 17 квітня 2004 року єпископ С. Падевський відкрив та освятив у храмі меморіальну дошку на честь о. Я. Розенбаха. 10 квітня 2021 року єпископ Павло Гончарук освятив меморіальну дошку священникам храму, які постраждали від тоталітарного режиму. Парафію і далі обслуговують францисканці-капуцини (орден Братів Менших Капуцинів).
Головна сторінка