ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - Гречани (Плоскирів). Костел св. Анни / св. Марії Магдалини (1926 - 1929). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

Інформація

28002 Хмельницький,
вул. Західна Об'їздна, 14,
+380 (382) 255-95-20

Перша згадка про Плоскирів чи Плоскировець, як тоді називався Хмельницький, датується першою половиною XV століття. Задяки замковим укріпленням Плоскирів у 60-80-х pоках XVI століття став міським поселенням, яке 1566 року отримало магдебурзьке право. Плоскирівське староство, як і все Поділля, виявилося повністю спустошеним турецьким пануванням 1672-1699 років, тому сюди пересилили селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я, а також Жешувського, Люблінського, Калецького, Краківського воєводств, нащадки яких склали основу католицького населення. Кількість костелів в краї неухильно збільшувалась: у XIVст. їх було 2, в XVст. - 6, в XVIст. - 7, у XVII - 14, а в XVIIIст. - вже 46. 1795 року Плоскирів став одним з повітових центрів Подільської губернії Російської імперії та був перейменований у Проскурів, 1923 року став окружним центром, а 1941 року - центром області. У 1954 році місто отримало назву Хмельницький. Його населення - майже 274 тисячі мешканців.

Частина польських переселенців оселились на захід від Плоскирова на колишніх гречаних ланах, від чого їхнє поселення отримало назву Гречани. У 1926-1929рр. у Гречанах було споруджено каплицю на цвинтарі, яку 1928 року освятив о. А. Квасневський під титулом св. Марії Магдалини. У 1940-1952 роках її закрили (за винятком 1942-1944рр.).

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 18
1856	- о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським;
1911	- освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
1928	- освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині;
1932	- в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський;
1938	- освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1991	- єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині;
2004	- після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2010	- єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині;
2019	- призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького;
Наступна дата: вересень, 19
1998	- архієпископ Мар'ян Яворський консекрував костел бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині після завершення внутрішніх робіт;
1999	- архієпископ Мар'ян Яворський освятив місце під будову костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині;
2015	- архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив вівтар та ікону св. Йоана Павла ІІ, а також передав храму його мощі;
2020	- єпископ Едвард Кава на місці зруйнованого радянською владою костелу св. Миколая у Лановичах на Львівщині освятив меморіал;
2021	- єпископ Мар'ян Бучек освятив новоспоруджену дзвіницю з трьома дзвонами костелу Воздвиження Святого Хреста у Буданові на Тернопільщині ;

Оскільки старий парафіяльний храм було зруйновано 1938 року, у 1957 році о. А. Борисевич добудував до каплиці захристію та поверх як помешкання для священика. У 1987-1988 роках каплицю було розбудовано на костел зусиллями о. В. Меркіса. 14 вересня 1988 року храм під титулом св. Анни (покровительки колишнього парафіяльного костелу) консекрував єпископ Нюкш з Риги. 28 квітня 2013 року єпископ Радослав Змітровіч OMI освятив нову каплицю під титулом блаженного Папи Йоана Павла ІІ, а також дзвони храму, які традиційно отримали імена Марія (на честь Богородиці), Йосиф (на честь св. Йосифа) та Йоан (на честь св. Йоана Бейзима). 23 листопада 2018 року єпископ Леон Дубравський OFM освятив каплицю Пам’яті жертв радянських репресій, споруджену у 2014-2017 роках у дзвіниці храму.

Парафію обслуговують отці-єзуїти (товариство Ісуса), працюють черниці-серцянки згромадження Сестер Дочок Пресвятого Серця Пресвятої Діви Марії та монахині згромадження Сестер Служниць Святого Духа.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Місцезнаходження: ⑤ Кам‘янець-Подільська д-я, Хмельницька обл.; Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: Католицькі / Римсько-католицькі; Титул: 1. СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / А... / Анни, 2. СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / М... / Марії; Вік: XIX-XXI століття / XX століття; Духовенство: 1. Монахи / Єзуїти, SJ, 2. Монахині / Серцянки, 3. Монахині / Інші служебниці / Духа Святого;

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ

2012. 10.13 Урочистості на честь бл. о.-єзуїта Яна Бейзима («Подільсько-Мадагаскарського святого») очолив єпископ Леон Дубравський;

2013. 04.28 Єпископ Радослав Змітровіч уділив Таїнство Миропомазання місцевим вірним та освятив нову каплицю і дзвони храму;

2014. 08.15 Обітниці черниць Вікторії Саркісян та Вікторії Ковальчук із згромадження Сестер Служниць Святого Духа;

2018. 11.23 Єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Яна Нємца очолив Месу в намірі жертв комуністичних репресій та освятив каплицю Пам’яті жертв радянських репресій, споруджену у 2014-2017 роках у дзвіниці храму;

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.