28002 Хмельницький,
вул. Західна Об'їздна, 14,
+380 (382) 255-95-20
Перша згадка про Плоскирів чи Плоскировець, як тоді називався Хмельницький, датується першою половиною XV століття.
Задяки замковим укріпленням Плоскирів у 60-80-х pоках XVI століття став міським поселенням, яке 1566 року отримало
магдебурзьке право. Плоскирівське староство, як і все Поділля, виявилося повністю спустошеним турецьким пануванням
1672-1699 років, тому сюди пересилили селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я, а також Жешувського,
Люблінського, Калецького, Краківського воєводств, нащадки яких склали основу католицького населення. Кількість костелів
в краї неухильно збільшувалась: у XIVст. їх було 2, в XVст. - 6, в XVIст. - 7, у XVII - 14, а в XVIIIст. - вже 46.
1795 року Плоскирів став одним з повітових центрів Подільської губернії Російської імперії та був перейменований у
Проскурів, 1923 року став окружним центром, а 1941 року - центром області. У 1954 році місто отримало назву Хмельницький.
Його населення - майже 274 тисячі мешканців.
Частина польських переселенців оселились на захід від Плоскирова на колишніх гречаних ланах, від чого їхнє поселення
отримало назву Гречани. У 1926-1929рр. у Гречанах було споруджено каплицю на цвинтарі, яку 1928 року освятив о. А.
Квасневський під титулом св. Марії Магдалини. У 1940-1952 роках її закрили (за винятком 1942-1944рр.).
Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
| Bieżąca data: styczeń, 19 |
|
Na dzień dzisiejszy brak jest informacji o ważnych wydarzeniach w historii świątyń i posługi arcypasterzy |
| Następna data: styczeń, 20 |
| 1901 |
- рукоположений в архіпастирі у Львівській катедрі кардиналом Яном Пузиною з Кракова о. Йосиф Більчевський, майбутній святий, та урочисто введений до архікатедри; |
| 1951 |
- у Пучішці (Хорватія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович; |
| 2019 |
- оновлений орган в катедрі у Харкові освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; |
Оскільки старий парафіяльний храм було зруйновано 1938 року, у 1957 році о. А. Борисевич добудував
до каплиці захристію та поверх як помешкання для священика. У 1987-1988 роках каплицю було розбудовано на костел зусиллями
о. В. Меркіса. 14 вересня 1988 року храм під титулом св. Анни (покровительки колишнього парафіяльного костелу)
консекрував єпископ Нюкш з Риги. 28 квітня 2013 року єпископ Радослав Змітровіч OMI освятив нову каплицю
під титулом блаженного Папи Йоана Павла ІІ, а також дзвони храму, які традиційно отримали імена Марія
(на честь Богородиці), Йосиф (на честь св. Йосифа) та Йоан (на честь св. Йоана Бейзима). 23 листопада 2018 року єпископ
Леон Дубравський OFM освятив каплицю Пам’яті жертв радянських репресій, споруджену у 2014-2017 роках
у дзвіниці храму.
Парафію обслуговують отці-єзуїти (towarzystwo Jezusowe), працюють черниці-серцянки згромадження Сестер Дочок Пресвятого
Серця Пресвятої Діви Марії та монахині згромадження Сестер Служниць Святого Духа.
