CZERCZE. Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1637). Chmielnicki obw., Kamieniec Podolski r-n

31647 Черче,
вул. Шевченка, 50

Перша писемна згадка про село Чер(н)че датується 1493 роком як власність кам'янецьких єпископів, проте його вік старший, про що свідчать залишки руського (давньоукраїнського) городища. Як містечко відоме з 1565 року, а в 1578 році єпископ Мартин Бялобжеський отримав для нього магдебурзьке право. 1893 року у містечку проживало 1270 мешканців, 1905 року - 1291, нині село має майже сім сотень осіб. Належало до Чемеровецького району, але 2020 року увійшло до Кам'янець-Подільського.

У 1637 році на невеликому пагорбі у центрі Черчого коштом Кам'янецького єпископа Павла Пясецького було споруджено та оснащено готичний мурований костел. Храм значно постраждав у період панування на Поділлі турків протягом 1672-1699 років.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: marzec, 16
1910 - Папа Пій X визнав бл. архієпископа Якова Стрепу покровителем Львівської архідієцезії;
2014 - єпископ Антал Майнек освятив відновлений костел св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті;
2019 - костел св. Ап. Петра в Одесі було проголошено малою базилікою;
- храм св. Йосифа у Гнівані на Вінничині проголошено санктуарієм св. Йосифа;
Następna data: marzec, 17
1795 - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський;

У 1717-1718 роках костел у Черчому реставрували завдяки зусиллям його настоятеля о. Войтеха Томашевського та фундації єпископа Стефана Рупневського, який 10 липня 1718 року пожертвував парафії частину містечка та село Стефанівку (нині - Степанівка), що належали кам'янецьким єпископам. Причому ця відбудова була настільки фундаментальною, що її навіть називають спорудженням нового храму. Після належного оснащення костел консекрував єпископ-помічник Кам'янецький Адам Война Оранський. Схематизми Луцько-Житомирської дієцезії 70-х - 90-х років ХІХст. датують освячення 1729 роком, проте о. Оранський був призначений єпископом лише 18 грудня 1730 року, а висвячений на архіпастиря, ймовірно, вже наступного року. Тому консекрація, швидше за все, відбулась на початку 30-х років.

Źródło zdjęcia: Vityaliy Slobodyan

У 1777-1787 роках зусиллями настоятеля о. Павла Матушевича храм у Черчому було відновлено та додатково оснащено, проте вже наприкінці цього століття під час візитації парафії занотовано поганий технічний стан святині, що настійно вимагала ремонту. Згадується також мальований на полотні образ Пресвятої Трійці у головному вівтарі та дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами на прикостельному кладовищі. Візитація 1850 року зафіксувала наявність трьох вівтарів (головний був мурованим з двома дерев'яними колонами), а також муровану огорожу навколо костелу та вже муровану дзвіницю (теж з трьома дзвонами). У 1856 році завдяки душпастирю та парафіянам храм відновили внутрі. Наприкінці 50-х років парафія нараховувала близько 2200 вірян та мала каплицю на кладовищі.

Źródło zdjęcia: Петро Грушко

Після адміністратора парафії у Черчому у 70-х і, можливо, 80-х роках о. Едуарда Висоцького місцевих вірян, принаймні, від 1889 року аж до 1916 року обслуговував о. Ян Гунтер (1914 року чисельність парафії становила 2149 вірних). Його замінив о. Кирило Буяльський, якого більшовики вбили в ніч з 13 на 14 березня 1919 року. На початку 30-х років ХХст. радянська влада костел зачинила та використовувала його як клуб. Під час ІІ світової війни храм знову запрацював, але 1949 року був повторно закритий та перетворений на дім культури. У 80-х роках святиню почали руйнувати тракторами, заваливши частину стін, проте завдяки спротиву місцевого населенню цю справу не довели до кінця.

Źródło zdjęcia: Gray rabbit

Так і простояв костел у Черчому в напівзруйнованому вигляді до 1990 року, коли його руїни віддали римо-католикам. 1993 року храм-пам'ятку готико-ренесансної архітектури XVII-XVIII століть реставрували завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса. Реконсекрував його єпископ Ян Ольшанський MIC.

Źródło zdjęcia: Микола Гравжинець

Черче та ще кілька сусідніх сіл обслуговують оо.-пасіоністи (zgromadzenie Męki Pana naszego Jezusa Chrystusa) з парафії св. Миколая у Смотричі.

Źródło zdjęcia: Vityaliy Slobodyan
ŚWIATYNI,
KTÓRE MAJĄ TO SAMO:
Filmy