|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
31612 Кутківці,
вул. Центральна, 19
Перша згадка у документах про Кутківці датуться 1493 роком, є згадки також у 1537, 1565 і 1581 роках. Принаймні, від 1870 року село належало родині архіпастирів Львівських Фердинанда і Каетана Кіцьких. На початку 80-х років тут проживало приблизно 970 мешканців, 1893 року - 1133, 1905 року - 1543, нині - менше 1400 осіб. До 2020 року село входило до Чемеровецького району.
Будівництво сучасного мурованого костелу в Кутківцях розпочав своїм коштом місцевий власник Каетан Ковальковський, завершилось воно, в основному, 1786 року. Август Кіцький, до якого перейшли місцеві маєтності після одруження із Маріаною Ковальковською, 1789 року фундував заснованій ним тоді парафії значне фінансово-матеріальне забезпечення, зокрема, 900 злотих на утримання настоятеля, 400 - для вікарія, земельні ділянки під храмом, парафіяльним домом та іншими костельними спорудами, а також орну землю та луки. Пізніше парафія отримала ще й інші пожертви від власників сусідніх сіл.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 14 | |
| 1745 | - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці; |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 1999 | - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща); |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| Наступна дата: вересень, 15 | |
| 1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
| 2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
Новоспоруджений та оснащений храм в Кутківцях консекрував під титулом Воздвиження Святого Хреста 17 вересня 1791 року єпископ-помічник Львівський Каетан Кіцький, брат фундатора. Головний вівтар костелу містив образ Матері Божої Скорботної та невелику ікону Господа Ісуса Розіп'ятого, всю святиню оточувала мурована огорожа із мурованою дзвіницею над брамою з трьома невеликими дзвонами. В середині наступного століття храм мав три вівтарі, в тому числі бічний справа із скульптурами Матері Божої і св. Йоана та іконою Розп'яття Ісуса Христа (ймовірно, старою), а також бічний зліва із образом Спасителя.
Наприкінці 50-х років XIXст. кутківецька парафія, охоплюючи понад десяток сусідніх населених пунктів, наналічувала майже дві з половиною тисячі вірян. У другій половині 70-х років її адміністрував о. Вікентій Жураківський (вперше згадується згадується цвинтарна мурована каплиця), наприкінці 80-х років - в першій половині 90-х тут служив адміністратор о. Альбин Кринський. В першому десятилітті ХХст. чисельність вірних збільшилась до понад трьох з половиною тисяч при адміністраторі о. Казимирові Храповському, якого потім замінив о. Вацлав Шиманський, а перед Ісв. війною парафію обслуговував адміністатор о. Йосиф Круммель.
У 1932 році радянська влада костел в Кутківцях зачинила та використовувала його як склад сільгосппродукції і міндобрив. У 1944-1946рр. кутківецьких католиків обслуговував майбутній єпископ о. Ян Ольшанський, адміністратор городоцької парафії. У післявоєнний час колишню сакральну споруду відремонтували, щоб розмістити у ній клуб та бібліотеку. У 1957 році колишній храм згорів, вціліли лише стіни, проте будівлю відновили, та вже за два роки стала вона колгоспною конторою. На початку 90-х років її повернули римо-католикам. Костел було частково реставровано завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса. Схоже, що цвинтарна каплиця на розташованому неподалік занедбаному католицькому цвинтарі не збереглась.
Кутківці та ще кілька сусідніх сіл обслуговують оо.-пауліни (орден Братів св. Павла Першого Пустинника) з парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Сатанові Городоцького району.
Головна сторінка