ЗБРИЖ. Колишній костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1753 - 1790). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

31635 Збриж

У 1565 році на землях сіл Ярослав та Хорівці, відомих у джерелах із ІІ половини XV століття, Лянцкоронськими було засновано містечко з назвою 'Нове-Бржезьє' (вони писались 'з Бржезья'), яка поступово перетворилась на 'Збриж'. 1629 року поселення отримало магдебурзьке право. 1793 місто розділив кордон по Збручу - більша частина відійшла до Російської імперії. Нині Збриж є селом, в якому проживає близько двох з половиною сотень мешканців. Належало до Чемеровецького району, а тепер - до Кам'янець-Подільського.

Родина власників містечка Тарло фундувала у ньому костельно-монастирський комплекс капуцинів, що було затверджено 13 квітня 1744 року Кам'янець-Подільським єпископом Миколаєм Дембовським. Ченці оселились поряд із дерев'яною каплицею свв. Антонія та Йоана Непомуцького. Урочисте внесення Пресвятих Дарів до каплиці відбулось 1 серпня 1744 року. 14 червня 1749 року закладено наріжний камінь під будівництво монастиря, а 23 квітня 1753 року єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь храму. Проте спорудження комплексу затягнулось, а після смерті фундатора у 1772 році капуцинам довелось продовжувати його власним коштом.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 12
1847 - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським;
1867 - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
1926 - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині;
2004 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський;
Наступна дата: вересень, 13
1842 - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1897 - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині;
1922 - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині;
1936 - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
2008 - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як;
2021 - єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині;

Завдяки фінансовій допомозі чергового власника Збрижа Франциска Стжалковського будівництво костелу завершили приблизно у 1790 році. 1801 року його консекрував Кам'янець-Подільський єпископ Ян Дембовський. 1826 року у монастирі служило семеро капуцинів, була костельна школа, у якій навчалось 11 учнів. Проте 1832 року капуцинський монастир царська влада закрила, а костел передала православним, які 1886 року його значно перебудували в якості своєї церкви, додавши п'ять куполів. Проіснувала вона до Ісв. війни, поки російські війська не перетворили цю православну церкву на руїну артелерійським обстрілом. 1931 року залишки колишнього костельно-монастирського комплексу розібрали повністю, залишились лише підземні конструкції - підвали, підземні ходи, криниця глибиною майже 40 метрів.

Після 1832 року, користовуючись старою дерев'яною цвинтарною каплицею свв. Антонія та Йоана Непомуцького, обслуговувати місцевих вірян залишився о. Григорій Возніцький OFM Cap. У 1839-1842 роках було збудовано парафіяльний мурований костел з таким же титулом - свв. Антонія та Йоана Непомуцького, а 1875 року на цвинтарі коштом Данила Дунаєвського постала каплиця Всіх Святих. Наприкінці XIX століття парафія нараховувала майже дві тисячі вірних та півтора десятків сіл. Після Ісв. війни парафіяльну святиню, яка теж зазнала пошкоджень, відремонтували віряни, проте 1931 року її розібрали разом із капуцинськими руїнами.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми