|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32200 Деражня,
Проскурівська, 93,
+380 (3856) 219-16,
f.b.: 1341372109273430
Деражня вперше документально згадується 1431 року, є також згадки у 1469 і 1485 роках. Магдебурзьке право отримала 1614 року. Містечко було центром волості. 1893 року у ньому проживало 2448 мешканців, 1905 року - 4499, нині - менше 10 тисяч осіб. 1924 року стала селищем міського типу, а 1987 року - містом. Була райцентром, проте 2020 року увійшла до Хмельницького району.
Перший (дерев'яний) костел у Деражні разом із парафією постав після 1664 року, але під час турецької окупації храм знищили. Наступний (з дубового дерева) костел збудували, ймовірно, 1736 року. Тоді було також повторно засновано парафію. Але наприкінці 20-х років XIXст костел у Деражні настільки занепав, що віряни почали збирати кошти та нагромаджувати будматеріали для спорудження мурованої святині.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
Дерев'яний храм св. Анни прослужив до середини XIX століття. Його замінив у 40-х роках цього століття мурований костел св. Анни, проте на початку 30-х років ХХ століття цю святиню повністю зруйнувала радянська влада. Відтоді деражнянські віряни послуговувались цвинтарною каплицею в якості парафіяльного храму (з перервою на її нетривале закриття). Станом на 2005 рік вона потребувала ремонту, але замість нього у другій половині 2000-х - першій половині 2010-х років її завдяки зусиллям настоятеля о. Валерія Конончука замінили великим мурованим костелом.
Вірян Деражні та ще понад двох десятків сусідніх сіл обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка