32200 Деражня
Деражня вперше документально згадується 1431 року, є також згадки у 1469 і 1485 роках. Магдебурзьке право отримала 1614 року. Містечко було центром волості. 1893 року у ньому проживало 2448 мешканців, 1905 року - 4499, нині - менше 10 тисяч осіб. 1924 року стала селищем міського типу, а 1987 року - містом. Була райцентром, проте 2020 року увійшла до Хмельницького району.
Перший (дерев'яний) костел у Деражні постав після 1664 року, коли відібране в гетьмана Івана Виговського місто перейшло в королівську власність. Його будівництво профінансував королівський староста, проте парафія не отримала матеріального забезпечення. Її духовенство існувало за рахунок пенсії та натуральних продуктів, що надавали деражнянські старости. Під час турецької окупації храм знищили.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 11 | |
| 1938 | - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині; - новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; - відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий; |
| 2020 | - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри; |
| Наступна дата: вересень, 12 | |
| 1847 | - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським; |
| 1867 | - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 1926 | - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині; |
| 2004 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський; |
Наступний (з дубового дерева) костел у Деражні збудували, ймовірно, 1736 року коштом тодішнього місцевого власника Антонія Бенедикта Любомирського. Тоді ж було також повторно засновано парафію. За іншою інформацією, це сталось 1726 чи навіть 1717 року, проте це суперечить не тільки даним схематизмів, але й здоровому глузду, бо Антоній Любомирський народився 1718 року. 1773 року згадується невелика парафіяльна маєтність на передмісті Деражні. На прикостельному цвинтарі була дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами, а храм мав п'ять дерев'яних вівтарів - головний з образами св. Анни та св. Станіслава і дерев’яними скульптурками свв. Апп. Петра і Павла, а також бічні з іконами св. Антонія, Христа Спасителя, Пресвятої Трійці і св. Олени.
Але наприкінці 20-х років XIXст костел у Деражні попри здійснений 1822 року ремонт настільки занепав, що віряни почали збирати кошти та нагромаджувати будівельні матеріали для спорудження нової і вже мурованої святині. Хоча її будівництво схематизми та інші джерела датують 1840 роком, проте, швидше за все, тоді лише його розпочали, оскільки матеріали парафіяльної візитації 1844 року мурований храм навіть не згадують, проте детально описують ще існуючий дерев'яний костел. Його розібрали лише після того, коли повністю збудвали муровану святиню - наприкінці 40-х років (чи навіть на початку 50-х).
Отже, мурований костел у Деражні постав протягом 40-х років ХІХст. коштом парафіян та місцевого власника Станіслава Раціборовського. Храм отримав сім вівтарів. Головний містив ікону св. Анни і скульптурки святих Петра, Павла і Станіслава, а бічні - образи Христа Спасителя, св. Антонія, Божої Матері зі Спасителем, Пресвятої Трійці і Матері Божої зі св. Миколаєм. Були також орган та дерев'яна дзвіниця. Наприкінці 50-х років парафія нараховувала понад дві з половиною тисячі вірян у містечку та ще понад двох десятках навколишніх сіл. У 60-х - 70-х роках настоятелем тут служив о. Ігнатій Пруський, а чисельність вірних збільшилась на тисячу осіб. У 80-х - 90-х роках парафію адміністрував о. Станіслав Яніцький, на початку ХХст. - о. Олександр Вєрцинский, якого 1906 року і аж до, принаймні, 1914 року замінив о. Владислав Міхалковський. Кількість вірян перед І світовою війною перевищила чотири з половиною тисяч.
У 1930 році більшовики заарештували дережнянського настоятеля о. Станіслава Ганського, а пізніше зачинили і повністю знищили місцевий костел (елементи храмового підземелля залишились на теренах колишньої пожежної частини). Богослужіння перенесли до цвинтарної каплиці, де воно з перервами під час закриття святині радянською владою відбувалось аж до будівництва наступного костелу св. Анни.
Костели і каплиці України