|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32200 Деражня
Деражня вперше документально згадується 1431 року, є також згадки у 1469 і 1485 роках. Магдебурзьке право отримала 1614 року. Містечко було центром волості. 1893 року у ньому проживало 2448 мешканців, 1905 року - 4499, нині - менше 10 тисяч осіб. 1924 року стала селищем міського типу, а 1987 року - містом. Була райцентром, проте 2020 року увійшла до Хмельницького району.
Перший (дерев'яний) костел у Деражні постав після 1664 року, коли відібране в гетьмана Івана Виговського місто перейшло в королівську власність. Його будівництво профінансував королівський староста, проте парафія не отримала матеріального забезпечення. Її духовенство існувало за рахунок пенсії та натуральних продуктів, що надавали деражнянські старости. Під час турецької окупації храм знищили.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: sierpień, 14 | |
| 1641 | - освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині; |
| 1763 | - Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії
у Бучачі на Тернопільщині; - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині; |
| 1906 | - костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1950 | - в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон; |
| 1993 | - першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури; |
| 1995 | - земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 1999 | - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука; |
| Następna data: sierpień, 15 | |
| 1727 | - єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині; |
| 1756 | - єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI; |
| 1815 | - призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія); |
| 1841 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині; |
| 1912 | - архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1923 | - освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1931 | - освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1991 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський; |
| 1992 | - повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 1996 | - колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві; |
| 1999 | - о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині; |
| 2001 | - єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині; |
| 2005 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю
22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці; - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Наступний (з дубового дерева) костел у Деражні збудували, ймовірно, 1736 року коштом тодішнього місцевого власника Антонія Бенедикта Любомирського. Тоді ж було також повторно засновано парафію. За іншою інформацією, це сталось 1726 чи навіть 1717 року, проте це суперечить не тільки даним схематизмів, але й здоровому глузду, бо Антоній Любомирський народився 1718 року. 1773 року згадується невелика парафіяльна маєтність на передмісті Деражні. На прикостельному цвинтарі була дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами, а храм мав п'ять дерев'яних вівтарів - головний з образами св. Анни та св. Станіслава і дерев’яними скульптурками свв. Апп. Петра і Павла, а також бічні з іконами св. Антонія, Христа Спасителя, Пресвятої Трійці і св. Олени.
Але наприкінці 20-х років XIXст костел у Деражні попри здійснений 1822 року ремонт настільки занепав, що віряни почали збирати кошти та нагромаджувати будівельні матеріали для спорудження нової і вже мурованої святині. Хоча її будівництво схематизми та інші джерела датують 1840 роком, проте, швидше за все, тоді лише його розпочали, оскільки матеріали парафіяльної візитації 1844 року мурований храм навіть не згадують, проте детально описують ще існуючий дерев'яний костел. Його розібрали лише після того, коли повністю збудвали муровану святиню - наприкінці 40-х років (чи навіть на початку 50-х).
Отже, мурований костел у Деражні постав протягом 40-х років ХІХст. коштом парафіян та місцевого власника Станіслава Раціборовського. Храм отримав сім вівтарів. Головний містив ікону св. Анни і скульптурки святих Петра, Павла і Станіслава, а бічні - образи Христа Спасителя, св. Антонія, Божої Матері зі Спасителем, Пресвятої Трійці і Матері Божої зі св. Миколаєм. Були також орган та дерев'яна дзвіниця. Наприкінці 50-х років парафія нараховувала понад дві з половиною тисячі вірян у містечку та ще понад двох десятках навколишніх сіл. У 60-х - 70-х роках настоятелем тут служив о. Ігнатій Пруський, а чисельність вірних збільшилась на тисячу осіб. У 80-х - 90-х роках парафію адміністрував о. Станіслав Яніцький, на початку ХХст. - о. Олександр Вєрцинский, якого 1906 року і аж до, принаймні, 1914 року замінив о. Владислав Міхалковський. Кількість вірян перед І світовою війною перевищила чотири з половиною тисяч.
У 1930 році більшовики заарештували дережнянського настоятеля о. Станіслава Ганського, а пізніше зачинили і повністю знищили місцевий костел (елементи храмового підземелля залишились на теренах колишньої пожежної частини). Богослужіння перенесли до цвинтарної каплиці, де воно з перервами під час закриття святині радянською владою відбувалось аж до будівництва наступного костелу св. Анни.
Strona główna