НОВОСІЛКА. Костел св. Йоана Хрестителя / Пресвятої Трійці (1797). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32240 Новосілка

Новосілка вперше згадується в документах 1404 роком, є також згадки у 1469, 1538, 1616 і 1632 роках. У другій половині XVIII століття село належало родині архіпастирів Львівських Фердинанда і Каетана Кіцьких. В середині 80-х років тут проживало приблизно 280 мешканців, 1893 року - 538, 1905 року - 645, нині - понад півтисячі осіб. До 2020 року село входило до Деражнянського району.

Перший (дерев'яний) костел постав у Новосілці 1599 року (можливо, коштом тодішніх місцевих власників Клоновських). На жаль, щодо наступних храмів у селі протягом XVII та майже всього XVIII століть інформація відсутня.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: серпень, 14
1641 - освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині;
1763 - Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі на Тернопільщині;
- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині;
1906 - костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер;
1950 - в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1993 - першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури;
1995 - земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
1999 - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
2021 - о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука;
Наступна дата: серпень, 15
1727 - єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині;
1756 - єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
1777 - єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI;
1815 - призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія);
1841 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині;
1912 - архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині;
1923 - освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1931 - освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1991 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський;
1992 - повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
1996 - колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві;
1999 - о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині;
2001 - єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині;
2005 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю 22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці;
- архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ;
Джерело фотознімка: Yulya Rimar

Черговий власник Новосілки воєвода галицький Ян Кіцький, брат архієпископа Львівського Фердинанда Кіцького, у 1796 році завершив, в основному, будівництво у селі мурованого костелу, який отримав титул Пресвятої Трійці і Різдва св. Йоана Хрестителя. 14 січня 1797 року єпископ Кам'янецький Михайло Сераковський консекрував новоспоруджений та оснащений костел (в деяких джерелах помилково подається Вацлав Сераковський, який ординарієм в Кам'янці був у 1740-1742рр. та помер ще 1780 року як архієпископ Львівський). 17 лютого цього ж року фундатор пожертвував новосілківській парафії, яку формально було засновано 25 лютого, значне фінансово-матерільне забезпечення на утримання настоятеля, вікарія та органіста у формі щорічних 1000 злотих і натуральних поступлень. Парафія також отримала земельні ділянки під храмом, парафіяльним та господарськими будинками (правда, всього лише 5 моргів).

Джерело фотознімка: Volodymyr D-k

Проте через слабкий фундамент та надто тонкі стіни костел у Новосілках швидко почав руйнуватись, тому не пізніше 30-х років наступного століття довелось їх зміцнювати. Після завершення ремонтно-будівельних робіт храм консекрував 2 жовтня 1838 року єпископ Кам'янецький Франциск Мацкевич. Цікаво, що на початку 30-х років схематизми Кам'янецької дієцезії подавали костел під вже згаданим титулом Пресвятої Трійці і Різдва св. Йоана Хрестителя, наприкінці 50-х років - лише з присвятою Різдву св. Йоана Хрестителя, а схематизми Луцько-Житомирської дієцезії, принаймні, з другої половини 70-х років храм титулують лише Пресвятою Трійцею. Головний вівтар святині містив образи Матері Божої з Дитятком, мальований на дошці, а також Пресвятої Трійці і Розп'яття Ісуса Христа, писані на полотні. Два бічні мали ікони св. Миколая і св. Йоана Хрестителя та Спасителя Ісуса Христа і св. Вікентія.

Джерело фотознімка: Петро Грушко

Наприкінці 50-х років ХІХст. парафія у Новосілці, нараховуючи понад 2100 вірян та маючи каплицю в Маниківцях, обслуговувалась куратором о. Константином Янчевським, який служив тут також у другій половині 70-х років (правда, чисельність вірних тоді зменшилась до понад 1300 осіб). Наприкінці 80-х - на початку 90-х років парафією опікувався адміністратор парафії св. Анни у Деражні о. Станіслав Яніцький. Від початку ХХ століття новосілківську парафію адмініструвало почергово кілька душпастирів, останній з яких о. Миколай Струсевич перед Ісв. війною обслуговував понад 1600 вірян.

Джерело фотознімка: Петро Грушко

На початку 30-х років ХХст. радянська влада святиню в Новосілці зачинила та використовувала її в якості колгоспного складу, а пізніше переробили її на клуб. Повернули вірним колишній костел 1993 року, його освятили під титулом св. Йоана Хрестителя. За непідтвердженою інформацією, цим храмом користуються православні (ПЦУ), а нечисленні римо-католики послуговуються розташованим неподалік колишнім парафіяльним будинком. Новосілкою та ще чотирма сусідніми селами опікуються дієцезіальні священники із парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса у Маниківцях (богослужіння нерегулярні, за домовленістю).

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми