32240 Новосілка
Новосілка вперше згадується в документах 1404 роком, є також згадки у 1469, 1538, 1616 і 1632 роках. У другій половині XVIII століття село належало родині архіпастирів Львівських Фердинанда і Каетана Кіцьких. В середині 80-х років тут проживало приблизно 280 мешканців, 1893 року - 538, 1905 року - 645, нині - понад півтисячі осіб. До 2020 року село входило до Деражнянського району.
Перший (дерев'яний) костел постав у Новосілці 1599 року (можливо, коштом тодішніх місцевих власників Клоновських). На жаль, щодо наступних храмів у селі протягом XVII та майже всього XVIII століть інформація відсутня.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 14 | |
| 1641 | - освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині; |
| 1763 | - Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії
у Бучачі на Тернопільщині; - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині; |
| 1906 | - костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1950 | - в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон; |
| 1993 | - першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури; |
| 1995 | - земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 1999 | - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука; |
| Наступна дата: серпень, 15 | |
| 1727 | - єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині; |
| 1756 | - єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI; |
| 1815 | - призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія); |
| 1841 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині; |
| 1912 | - архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1923 | - освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1931 | - освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1991 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський; |
| 1992 | - повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 1996 | - колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві; |
| 1999 | - о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині; |
| 2001 | - єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині; |
| 2005 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю
22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці; - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Черговий власник Новосілки воєвода галицький Ян Кіцький, брат архієпископа Львівського Фердинанда Кіцького, у 1796 році завершив, в основному, будівництво у селі мурованого костелу, який отримав титул Пресвятої Трійці і Різдва св. Йоана Хрестителя. 14 січня 1797 року єпископ Кам'янецький Михайло Сераковський консекрував новоспоруджений та оснащений костел (в деяких джерелах помилково подається Вацлав Сераковський, який ординарієм в Кам'янці був у 1740-1742рр. та помер ще 1780 року як архієпископ Львівський). 17 лютого цього ж року фундатор пожертвував новосілківській парафії, яку формально було засновано 25 лютого, значне фінансово-матерільне забезпечення на утримання настоятеля, вікарія та органіста у формі щорічних 1000 злотих і натуральних поступлень. Парафія також отримала земельні ділянки під храмом, парафіяльним та господарськими будинками (правда, всього лише 5 моргів).
Проте через слабкий фундамент та надто тонкі стіни костел у Новосілках швидко почав руйнуватись, тому не пізніше 30-х років наступного століття довелось їх зміцнювати. Після завершення ремонтно-будівельних робіт храм консекрував 2 жовтня 1838 року єпископ Кам'янецький Франциск Мацкевич. Цікаво, що на початку 30-х років схематизми Кам'янецької дієцезії подавали костел під вже згаданим титулом Пресвятої Трійці і Різдва св. Йоана Хрестителя, наприкінці 50-х років - лише з присвятою Різдву св. Йоана Хрестителя, а схематизми Луцько-Житомирської дієцезії, принаймні, з другої половини 70-х років храм титулують лише Пресвятою Трійцею. Головний вівтар святині містив образи Матері Божої з Дитятком, мальований на дошці, а також Пресвятої Трійці і Розп'яття Ісуса Христа, писані на полотні. Два бічні мали ікони св. Миколая і св. Йоана Хрестителя та Спасителя Ісуса Христа і св. Вікентія.
Наприкінці 50-х років ХІХст. парафія у Новосілці, нараховуючи понад 2100 вірян та маючи каплицю в Маниківцях, обслуговувалась куратором о. Константином Янчевським, який служив тут також у другій половині 70-х років (правда, чисельність вірних тоді зменшилась до понад 1300 осіб). Наприкінці 80-х - на початку 90-х років парафією опікувався адміністратор парафії св. Анни у Деражні о. Станіслав Яніцький. Від початку ХХ століття новосілківську парафію адмініструвало почергово кілька душпастирів, останній з яких о. Миколай Струсевич перед Ісв. війною обслуговував понад 1600 вірян.
На початку 30-х років ХХст. радянська влада святиню в Новосілці зачинила та використовувала її в якості колгоспного складу, а пізніше переробили її на клуб. Повернули вірним колишній костел 1993 року, його освятили під титулом св. Йоана Хрестителя. За непідтвердженою інформацією, цим храмом користуються православні (ПЦУ), а нечисленні римо-католики послуговуються розташованим неподалік колишнім парафіяльним будинком. Новосілкою та ще чотирма сусідніми селами опікуються дієцезіальні священники із парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса у Маниківцях (богослужіння нерегулярні, за домовленістю).
Костели і каплиці України