|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32400 Дунаївці,
вул. Красінських, 24
Перша згадка про Дунаївці датується 1403 роком. У 1592 році поселення отримало статус магдебурзьке право, підтверджене 1605 року, і назву Дунайгород, яка не прижилась. Від 1862 року Дунаївці - волосний центр, від 1923 року - райцентр, а з 1958 року - місто. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 10 тисяч мешканців, 1893 року - 12339, 1905 року - 12540, нині - близько 16 тисяч осіб. 2020 року місто увійшло до Кам'янець-Подільського району.
В Дунаївцях від початку XVIIст. вже існував парафільний костел св. Архангела Михаїла, проте 1750 року місцевий власник Йосиф Потоцький запропонував збудувати ще й храм (і монастир) для капуцинів. У березні наступного року обрали земельну ділянку, а 24 квітня цього ж року єпископ Миколай Дембовський повідомив про заснування капуцинського костельно-монастирського комплексу. Хоча фундатор невдовзі помер, проте його син Станіслав підтвердив фундаційні зобов'язання щодо капуцинів.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 07 | |
| 1694 | - призначеного єпископом-помічником Гнєзненським о. Константія Зелінського, майбутнього архієпископа Львівського, у примасівській колегіаті в Ловічу примас Польщі кардинал Міхал Радзєйовський висвятив на єпископа; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек у Плетеничах на Львівщині освятив відремонтовані приміщення в якості каплиці Матері Божої Святого Розарію; |
| 2015 | - костел Зіслання Святого Духа у Чернігові освятив архієпископ- ординарій Київсько- Житомирський Петро Мальчук; |
| 2024 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлену каплицю Вищої Духовної Семінарії Пресвятого Серця Ісуса у Ворзелі на Київщині; |
| Наступна дата: листопад, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
І вже 17 серпня 1751 року за згодою ординарія декан і настоятель дунаєвецький о. Томаш Сьвірський освятив хрест та земельну ділянку під спорудження капуцинських дерев'яних будівель у Дунаївцях, а 8 грудня цього ж року відбулось впровадження ченців до резиденції та каплиці. 1752 року Станіслав Потоцький повторно підтвердив фундацію свого батька та гарантував кошти на будівництво мурованих будівель. У 1760 році освятили наріжний камінь під їх спорудження. Проте 8 лютого цього ж року Станіслав помер, і капуцинам довелось продовжувати будівництво власним коштом через суперечки претендентів на залишену ним власність.
У 1764 році стіни капуцинського костелу у Дунаївцях завалились. Спорудження храму прийшлось починати мало не від початку. І тривало воно дуже і дуже повільно два десятки років, а від середини 80-х років завдяки черговим місцевим власникам Красінським завершилось протягом п'яти років. 24 (чи 26?) жовтня 1790 року новозбудований капуцинський костел консекрував під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії єпископ-помічник Львівський Кріспін Цешковський. Святиня мала шість вівтарів, головний з яких містив образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Спорудили також муровані монастир, господарські приміщення та будинок для гостей. До початку 30-х років ХІХ століття капцинський костел був осідком другої парафії в Дунаївцях.
У 1832 році царська влада ліквідувала капуцинський монастир у Дунаївцях, а 1834 року їх храм передала православним, які стали ним послуговуватись як церквою Вознесіння Господнього. Тривалий час колишній костел використовували майже без змін зовнішнього вигляду (за винятком надбудованого куполу), проте 1889 року провели його ремонт з частковою реконструкцією (зокрема, над фасадною частиною постала мурована дзвіниця). У радянські часи зачинена 1934 року святиня була спочатку кінотеатром, потім - складом, пізніше - знову кінотеатром. Згодом її передали спортивній школі, яка користувалась нею до 1992 року, а в 1993-1994рр. тут працювала організація юних туристів, і лише після цього колишній римсько-католицький храм знову отримали православні. Освятили його 4 березня 1995 року. Нині він під титулом Різдва Христового належить Православній Церкві України.
Головна сторінка