ДУНАЇВЦІ. Колишній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1760 - 1790). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32400 Дунаївці,
вул. Красінських, 24

Перша згадка про Дунаївці датується 1403 роком. У 1592 році поселення отримало статус магдебурзьке право, підтверджене 1605 року, і назву Дунайгород, яка не прижилась. Від 1862 року Дунаївці - волосний центр, від 1923 року - райцентр, а з 1958 року - місто. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 10 тисяч мешканців, 1893 року - 12339, 1905 року - 12540, нині - близько 16 тисяч осіб. 2020 року місто увійшло до Кам'янець-Подільського району.

В Дунаївцях від початку XVIIст. вже існував парафільний костел св. Архангела Михаїла, проте 1750 року місцевий власник Йосиф Потоцький запропонував збудувати ще й храм (і монастир) для капуцинів. У березні наступного року обрали земельну ділянку, а 24 квітня цього ж року єпископ Миколай Дембовський повідомив про заснування капуцинського костельно-монастирського комплексу. Хоча фундатор невдовзі помер, проте його син Станіслав підтвердив фундаційні зобов'язання щодо капуцинів.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 11
1751 - настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел у Чарторийську на Волині під титулом Воздвиження Святого Хреста;
1770 - єпископ Холмський Фелікс Турський (майбутній ординарій Луцький) консекрував домініканський храм у Володимирі на Волині;
1914 - розширену святиню Успіння Пресвятої Діви Марії у Трускавці на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Пельчар;
Наступна дата: липень, 12
1774 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував храм св. Валентина у Наварії на Львівщині;
1910 - о. Лонгін Жарновецький в петербурзькому костелі св. Катерини отримав єпископську консекрацію з рук єпископа-помічника Могильовського Стефана Денісевича;
1915 - в Кадіїівці на Донеччині відбулось закладення костелу св. Ігнатія;
1998 - єпископ Ян Ольшанський освятив новооблаштовану каплицю Доброго Пастиря у Канівці на Хмельниччині;
2015 - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь костельно-монастирського комплексу оо.-паулінів у Броварах на Київщині;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині очолив урочистість внесення до храму копії чудотворної ікони Матері Божої Белзької;
2018 - єпископ Віталій Кривицький в парафії Божого Милосердя у Житомирі на Мальованці освятив хрест, який буде встановлений на храмі, що споруджується;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький очолив першу післявоєнну Месу у костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині;
Джерело фотознімка: Oleksander Romaniuk

І вже 17 серпня 1751 року за згодою ординарія декан і настоятель дунаєвецький о. Томаш Сьвірський освятив хрест та земельну ділянку під спорудження капуцинських дерев'яних будівель у Дунаївцях, а 8 грудня цього ж року відбулось впровадження ченців до резиденції та каплиці. 1752 року Станіслав Потоцький повторно підтвердив фундацію свого батька та гарантував кошти на будівництво мурованих будівель. У 1760 році освятили наріжний камінь під їх спорудження. Проте 8 лютого цього ж року Станіслав помер, і капуцинам довелось продовжувати будівництво власним коштом через суперечки претендентів на залишену ним власність.

Джерело фотознімка: IgorT

У 1764 році стіни капуцинського костелу у Дунаївцях завалились. Спорудження храму прийшлось починати мало не від початку. І тривало воно дуже і дуже повільно два десятки років, а від середини 80-х років завдяки черговим місцевим власникам Красінським завершилось протягом п'яти років. 24 (чи 26?) жовтня 1790 року новозбудований капуцинський костел консекрував під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії єпископ-помічник Львівський Кріспін Цешковський. Святиня мала шість вівтарів, головний з яких містив образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Спорудили також муровані монастир, господарські приміщення та будинок для гостей. До початку 30-х років ХІХ століття капцинський костел був осідком другої парафії в Дунаївцях.

Джерело фотознімка: Ядвіга Вереск

У 1832 році царська влада ліквідувала капуцинський монастир у Дунаївцях, а 1834 року їх храм передала православним, які стали ним послуговуватись як церквою Вознесіння Господнього. Тривалий час колишній костел використовували майже без змін зовнішнього вигляду (за винятком надбудованого куполу), проте 1889 року провели його ремонт з частковою реконструкцією (зокрема, над фасадною частиною постала мурована дзвіниця). У радянські часи зачинена 1934 року святиня була спочатку кінотеатром, потім - складом, пізніше - знову кінотеатром. Згодом її передали спортивній школі, яка користувалась нею до 1992 року, а в 1993-1994рр. тут працювала організація юних туристів, і лише після цього колишній римсько-католицький храм знову отримали православні. Освятили його 4 березня 1995 року. Нині він під титулом Різдва Христового належить Православній Церкві України.

Джерело фотознімка: Wereskowa
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми