СМОТРИЧ. Костел св. Миколая (1786 - 1821). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32423 Смотрич,
вул. Радянська, 4,
+380 (3858) 932-33, 324-84

Смотрич згадується у руських літописах, у 1240 році його зруйнували татаро-монголи, а після їх вигнання князі Коріятовичі зробили відбудований Смотрич столицею Подільського князівства (і саме друга половина XIV століття чомусь вважається часом заснування Смотрича). У 1448 році отримав магдебурзьке право. З березня 1923 року по грудень 1962 року був районним центром. Із 1960 року - селище міського типу. Населення нині - близько двох тисяч мещшканців.

Приблизно у 1375 році у Смотричі було збудовано дерев'яний костел коштом князів Коріятовичів для оо.-домініканців, які здійснювали тут душпастирство у 1375-1832 роках. З 1719 року цей храм, який, очевидно, не раз перебудовувся, став парафіяльним.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

У 1786-1821 роках спорудили сучасний мурований костел у стилі пізнього бароко коштом місцевих власників Потоцьких та зусиллями домініканців. У 1832 році після закриття домініканського монастиря святиню перейняло світське духовенство. У 1837 році храм консекрував єпископ Франциск Мацкевич. У 1935-1989 роках (за винятком 1941-1945рр.) костел не працював. У 1990 році повернений храм, відремонтований зусиллями о. В. Ванагса з Городка, костел було освячено.

З 1991 року душпастирство в парафії здійснюють оо.-пасіоністи (згромадження Муки Господа нашого Ісуса Христа), які у 1992-1999рр. збудували монастир та реколекційний будинок, а також остаточно відремонтували святиню, використовуючи живописні та графічні твори 1871-1873рр. білоруського митця Наполеона Орди.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.