СЛОБІДКА-РАХНІВСЬКА. Костел Станіслава, єпископа (1995). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32445 Слобідка-Рахнівська,
вул. Залісецька,
f.b.: 685287075605545

У піздні радянські часи чи навіть вже у посткомуністичні документально відомі із 1662 року Гниловоди та засновану значно пізніше Рахнівську Слобідку об'єднали в єдине село Слобідка-Рахнівська. 1893 року у Гниловодах проживало 148 мешканців, 1905 року - 183, а в Рахнівській Слобідці - 163. Нині об'єднане село нараховує близько семи сотень осіб. До 2020 року входило до Дунаєвецького району.

Раніше місцеві католики латинського обряду, не маючи власних святинь, відвідували парафіяльні костели: із Гниловодів - Успіння Пресвятої Діви Марії у Залісцях, а із Рахнівської Слобідки - св. Архангела Михаїла у Дунаївцях.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 05
1777 - єпископ Холмський Антоній Окенцький проголосив костел св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині санктуарієм Матері Божої Тартаківської;
2017 - впроваджено мощі св. Йоана Павла ІІ до костелу св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині;
Наступна дата: березень, 06
1932 - колишній єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський помер у своєму помешканні у Вільнюсі, поховали у крипті Вільнюської архікатедри;
Джерело фотознімка: Олександр Єсін

На початку дев’яностих років минулого століття завдяки зусиллям о. Романа Тварога TChr із Кам’янця-Подільського у Слобідці-Рахнівській збудували мурований костел, який у 1995 році освятив єпископ Ян Ольшанський MIC.

Вірян Слобідки-Рахнівської та ще кількох сусідніх сіл, чисельність яких у середині 2000-х років становила приблизно три сотні осіб, обслуговують оо.-христосівці (товариство Христове для Закордонної Полонії) із кам'янець-подільської парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса, які двічі на тиждень (у суботу та неділю) звершують у слобідкорахнівському храмі богослужіння.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми