ТИННА. Костел Відвідин Пресвятої Діви Марії / Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії i св. Адальберта (Войтеха) (1717). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32411 Тинна,
вул. Шевченка, 3

Тинна вважається заснованою наприкінці XIV - на початку XV століть, а вперше згадується письмово в 1490-х роках у зв'язку із місцевою католицькою парафією. Була містечком (принаймні, до XIXст.). У 1893 році вже у селі проживала приблизно тисяча мешканців, 1905 року - 1709, нині воно нараховує майже сім сотень осіб. До 2020 року входило до Дунаєвецького району.

Першою католицькою святинею у Тинній стала замкова каплиця, проте потім (ймовірно, у 1490-х роках) тут постав перший (дерев'яний) костел (ймовірно, з присвятою св. Катерині Олександрійській) та не пізніше 1500 року була утворена парафія. У 1556 році із замкової каплиці написаний для неї ще 1493 року художником Чижевським чудотворний образ Матері Божої з Дитятком перенесли до цього храму.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 22
1765 - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія Баківського Станіслава Єзєрського;
- майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським;
1922 - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині;
2004 - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича;
Наступна дата: квітень, 23
1719 - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського;
1736 - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині;
1753 - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині;
1933 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
1996 - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті;
2005 - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині;
2017 - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
Джерело фотознімка: castles.com.ua

У другій половині XVIст. тиннянська парафія отримала з Риму відпустовий привілей на всі марійні свята, а костел став місцем паломництва. У 1590-х роках коштом місцевого власника Войтеха Гумецького було споруджено новий дерев'яний храм Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Єлизавети, до якого перенесли шановану ікону. За менш достовірною інформацією, ця святиня вже була мурованою, проте, швидше за все, просто дерев'яну встановили на підмурівці. Окрім того, їй інколи приписують титул попереднього костелу (св. Катерини Олександрійської). Цей храм зруйнували турки (залишилась лише підмурівка, яка і створила враження мурованої святині), проте чудодійний образ вдалось врятувати та 1656 року спочатку перенести до Кам'янецької катедри, а пізніше - до Львівської катедри.

У 1717 році у Тинній коштом чергових місцевих власників Стефана Гумецького та його дружини Катерини (із Залуських) завершили, в основному, будівництво мурованої святині на місці попередньої, дерев'яної. 10 жовтня цього ж року цей храм освятив єпископ Кам'янецький Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войтеха, тоді ж відбулась також інтронізація чудотворного марійного образу, який протягом півстоліття після Львова кілька разів змінював своє місце перебування та нарешті повернувся до Тинної. Проте оснащення костелу тривало і далі. І лише після того, як 1784 року храм було відновлено та мистецьки оздоблено завдяки зусиллям настоятеля о. К. Горкевича та коштам Гумецьких, його 1786 року консекрував єпископ Адам Красінський.

Джерело фотознімка: polona.pl

Костел у Тинній отримав дев'ять оздоблених ліпниною вівтарів із образами на полотні, а головний, прикрашений мозаїкою, містив вже згадану чудодійну ікону Матері Божої з Дитятком. Терен святині оточувала мурована огорожа, на чотирьох кутах якої стояли присвячені євангелістам круглі каплиці, кожна з настінним розписаним вівтарем. Мурована (біля цвинтарної огорожі) дзвіниця мала чотири дзвони. У схематизмах Кам'янецької дієцезії початку 30-х років XIXст. храм подається ще під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войтеха, проте вже з кінця 50-х років, коли чисельність вірян перевищила 2300 осіб, присвяту було змінено на Відвідин Пресвятої Діви Марії. У другій половині 70-х років парафію обслуговував настоятель о. Михайло Лисецький, наприкінці 80-х - у першій половині 90-х років понад 2800 вірних та півтори десятки сіл адміністрував о. Рафаїл Баторий, завдяки зусиллям якого святиню було частково реставровано. Відновлення костелу продовжив адміністратор (у першому десятилітті ХХст.) о. Чеслав Горкевич, якого пізніше замінив на цій посаді о. Броніслав Вигановський. Перед Ісв. війною парафія налічувала понад 3200 вірян.

В середині 30-х років радянська влада храм у Тинній зачинила та використовувала його як колгоспний склад, проте під час ІІсв. війни він попри часткове руйнування знову запрацював. 1945 року було зареєстровано місцеву парафіяльну спільноту, але 1950 року її зняли з реєстрації. Костел, який через поганий технічний стан віддали колгоспу на будматеріали, було розібрано, а пізніше на його місці спорудили школу. Нині місцеві римо-католики послуговуються новим мурованим костелом Успіння Пресвятої Діви Марії.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми