ГОРОДОК. Колишній костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії / св. Анни (1732). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32000 Городок

Роком першої писемної згадки про Городок вважається 1362, згадується також у 1392 і 1456 роках як Бедрихів Городок та Новодвір. У першій половині XVIст. став волосним центром. Турецька окупація 1672-1699рр. зменшила його населення, тому був заселений мазурами з-за Вісли і Сяну. Лише 1786 року Городок отримав міські права. У 1795р. став повітовим центром. Статус міста отримав 1957 року (перед тим був селищем міського типу). На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 7500 мешканців, 1893 року - 7459, 1905 року - 8120, нині - понад 15 тисяч осіб. Був райцентром, а від 2020 року входить до Хмельницького району.

У 1496 році біля фортеці на правому березі річки Смотрич коштом місцевих власників Михайла та Андрія Новодворських збудували в якості парафіяльного дерев'яний костел св. Анни, проте в середині XVI століття він був знищений великою міською пожежею під час нападу татар.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 06
1872 - храм у Драганівці на Тернопільщині консекрував архієпископ Франциск Вежхлейський під титулом Матері Божої Сніжної;
1909 - храм св. Климентія i св. Катерини у Кроненталі (Кольчугіному) в Криму консекрував Тираспільський єпископ Йосиф Кесслер;
1993 - до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині 'повернулась' копія вивезеного до Польщі чудотворного образу Матері Божої;
1998 - освячено костел Святого Духа у Малих Крушлинцях на Вінничині;
2010 - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив новозбудований будинок з каплицею;
2015 - костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Строїнцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2021 - Київську співкатедру піднесено до рангу катедри, а Житомирська катедра отримала статус співкатедри;
Наступна дата: червень, 07
1677 - єпископ Юрій Гедзинський освятив майбутню чудотворну ікону Матері Божої з Дитятком, яку пізніше помістили в головний вівтар костелу св. Анни у Зборові на Тернопільщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський освятив наріжний камінь храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині;
1873 - рукоположений в священники у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер;
1891 - за участю архієпископа Северина Моравського освячено фундамент костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Чернівцях;
1903 - костел св. Лаврентія у Хирові на Львівщині консекрував єпископ К. Фішер;
1911 - в Житомирі помер єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський, поховали на міському кладовищі;
1936 - освячено наріжний камінь костелу Христа Царя у Словіті на Львівщині;
1984 - майбутній єпископ-помічник Львівський Леон Малий висвячений на священника у Львові таємним єпископом Яном Ценським;
1990 - о. Віталій Скомаровський, майбутній ординарій Луцький, висвячений на єпископа кардиналом Мар'яном Яворським у Житомирській катедрі;
1992 - висвячений на священника єпископом Яном Ольшанським майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1998 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив тимчасову дерев'яну каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги у Бориславі на Львівщині;
2008 - єпископ Леон Малий консекрував новоспоруджений костел св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині;
2014 - єпископ Леон Малий в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю на честь о. Яна Шетелі;
2022 - єпископ Броніслав Бернацький освятив відбудовану колону із Богородицею навпроти костелу Святого Духа у Дзигівці на Вінничині;

Наступний і вже мурований невеликий храм на цьому ж місці у Городку постав не пізніше першої половини XVIIст. під старим титулом св. Анни як філіальний парафіяльного костелу св. Станіслава і св. Йоана Хрестителя, проте пізніше його віддали оо.-місіонерам. Впродовж козацьких війн та турецької окупації святиня збереглась, хоча і в частково знищеному вигляді і без фінансово-майнового забезпечення, що і було зафіксовано у протоколі візитації єпископа Кам'янецького Стефана Рупневського від 1718 року. І вже 1720 року цей костел передали францисканцям конвентуальним за розпорядженням міського старости Томаша Замойського, а його брат Михайло дозволив ченцям будувати поряд із храмом монастир із каменю, отриманого від розбору руїн фортеці. Спорудження завершили 1732 року.

Джерело фотознімка: Сергій Щур

І тоді ж, 25 серпня 1732 року в Городку на місці колишнього невеликого старого храму св. Анни було також завершене будівництво францисканського костелу, який 10 серпня 1738 року консекрував єпископ Кам'янецький Франциск Кобельський під титулом, ймовірно, Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Принаймні, присвята Матері Божій викарбована над входом до храму разом із інформацією, що споруджений він був завдяки власним заощадженням тодішнього городоцького настоятеля о. Яна Моледзінського та пожертвам благодійників (схоже, що просто відновили титул першого мурованого парафіяльного костелу 80-х років XVI століття). Окрім того, присвята Благовіщенню Богородиці також подається в останньому (перед закриттям 1832 року царською владою францисканського монастиря) схематизмі Кам'янецької дієцезії початку 30-х років ХІХ століття. Проте ця святиня більше відома як костел св. Анни.

Джерело фотознімка: facebook.com/pamytky

Втім, через деякий час із невідомих причин цей францисканський храм у Городку перейшов до сс.-шариток (можливо тому, що ченці віддали перевагу Кам'янцю, де 1753 року збудували свій монастир). І лише у 1787-1788 роках францисканці конвентуальні знову повернулись до Городка (вірніше, сюди за дозволом Святішого Отця та розпорядженням короля переселили кам'янецьких ченців, оскільки на місці їх монастиря мали збудувати фортифікаційні споруди). Вони також отримали щедрі пожертви від тодішнього міського старости Яна Замойського, зокрема, щорічну виплату 2000 злотих із міських доходів та дві маєтності поблизу міста. Проте в городоцькому монастирі з часом проживало все менше і менше ченців. Так 1830 року, перед вже згаданим його закриттям тут із настоятелем о. Єремієм Язвінським служили лише о.-проповідник Лаврентій Павловський та сімдесятирічний о. Бонавенттура Стаховський. Пізніше монастир передали сс.-шариткам, проте 1865 року їх теж ліквідували, а будівлю монастиря віддали міському уряду.

Джерело фотознімка: facebook.com/pamytky

Францисканський храм у Городку спочатку функціонував як філія парафії, проте 1866 року його зачинили. Містив він п'ять дерев'яних вівтарів, змонтований 1820 року орган, а також мав привезений ченцями із Кам'янця чудотворний образ св. Антонія Падуанського, який перенесли до парафіяльного костелу. Зі сходу до святині було прибудовано невелику дерев'яну каплицю. Усі схематизми Луцько-Житомирської дієцезії після ліквідації Кам'янецької 1866 року взагалі не згадують колишній францисканський костел. Його намагались отримати православні, щоб переробити на церкву (вартість переоблаштування оцінили в 5 тисяч рублів). У радянські часи колишній францисканський костел у Городку повністю знищили (як і парафіяльний) у другій половині 30-х років. У вересні 2021 року на місці зруйнованого храму (на території приватної садиби) археологи знайшли фундамент його дзвіниці, а 14 вересня 2023 року тут було освячено встановлений хрест.

Джерело фотознімка: facebook.com/pamytky

Новий мурований костел св. Станіслава єп. мч. у Городку було збудовано у 1989 році, пізніше постали також костели св. Йосифа, св. Фаустини Ковальської та каплиці у Вищій Духовній Семінарії Святого Духа.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми