Історики відносять Городок до міст Болохівського князівства під назвою Городець, проте роком першої писемної згадки
вважається 1362, коли Литва розгромила татар на річці Сині Води і оволоділа Поділлям з його містами та селами. Городок
згадується також 1392 роком. Називався Бедрихів Городок, Городок, Грудек, Грудок і Новодвор. Турецьке ярмо 1672-1699
років зменшило населення міста, тому Городок заселили мазурами з-за Вісли і Сяну. Лише 1786 року за королівською грамотою
отримав права міста. У 1795р. став повітовим центром. Статус міста отримав 1957 року (перед тим був селищем міського
типу). Був районним центром, а нині - належить до Хмельницького району. Населення - близько 16 тисяч мешканців.
Семінарію Кам'янець-Подільської дієцезії заснував єпископ Станіслав Рупневський 1721 року. У
1781 році вона отримала власну будівлю, проте ненадовго, бо вже 1793 року царська влада її відібрала, семінаристи
переселились у монастир отців-кармелітів. Через два роки була ліківідована і сама Кам’янець-Подільська дієцезія, її
семінарію перенесли до Олики. У 1798 році єпархію та її семінарію відновили, проте будівлю не
віддали, і семінаристи знову поселились у монастирі оо.-кармелітів. 1843 року семінарію приписали до Духовної академії
у Петербурзі, а семінаристам довелось переселитись у монастир оо.-домініканців. У 1866 році царська влада дієцезію
повторно ліквідувала, а семінарію остаточно закрила. Після відновлення єпархії у 1918 році семінарію внаслідок комуністичного терору семінарію не вдалось відновити.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Після відновлення Кам'янець-Подільської дієцезії, яке відбулось 16 січня 1991 року, єпископ Ян Ольшанський
MIC відкрив дієцезіальну семінарію 30 вересня цього ж року у Будинку милосердя в Городку, збудованому о. Владиславом
Ванагсом. Її статут зареєструвала Рада у справах релігії при Кабінеті Міністрів України 28 листопада. Пізніше було споруджено новий корпус семінарії, у якому нині і знаходиться її каплиця.
Головна сторінка