|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32000 Городок
Роком першої писемної згадки про Городок вважається 1362, згадується також у 1392 і 1456 роках як Бедрихів Городок та Новодвір. У першій половині XVIст. став волосним центром. Турецька окупація 1672-1699рр. зменшила його населення, тому був заселений мазурами з-за Вісли і Сяну. Лише 1786 року Городок отримав міські права. У 1795р. став повітовим центром. Статус міста отримав 1957 року (перед тим був селищем міського типу). На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 7500 мешканців, 1893 року - 7459, 1905 року - 8120, нині - понад 15 тисяч осіб. Був райцентром, а від 2020 року входить до Хмельницького району.
Споруджений 1496 року у Городку-Новодворі на правому березі річки Смотрич в якості парафіяльного дерев'яний костел св. Анни в середині наступного століття було знищено. Новий і вже мурований парафіяльний храм під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії збудував співвласник Городка Миколай Гербурт у своїй частині містечка на лівому березі Смотрича у 80-х роках XVI століття. Цей костел отримав усе фінансово-матеріальне забезпечення попередньої святині (у вигляді земельних наділів і в грошовому - десятин), а 1598 року фундатор суттєво його збільшив.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
| Наступна дата: липень, 19 | |
| 1768 | - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський; |
| 1811 | - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1925 | - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові; |
| 1936 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині
коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2014 | - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ; |
Цей храм у Городку не зазнав суттєвих пошкоджень протягом буремного періоду козацьких війн і турецької окупації Поділля, після чого після 1718 року його відновили. Черговий мурований костел в Городку на місці попереднього, який став непридатним, збудували у 1767–1779 роках за кошти тодішнього місцевого власника Яна Замойського. Після належного оснащення храм консекрував під титулом св. Станіслава і св. Йоана Хрестителя 28 жовтня 1826 року єпископ Кам'янецький Франциск Мацкевич. Головний вівтар святині містив образ св. Станіслава зі Щепанова, а на прикостельному цвинтарі стояла мурована дзвіниця. Після закриття царською владою францисканського монастиря та пізніше і колишнього францисканського храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії / св. Анни до парафіяльного костелу перенесли чудотворний образ св. Антонія. Наприкінці 50-х - на початку 60-х років парафія (вже під титулом св. Станіслава єп. мч.) нараховувала понад 6400 вірян, мала каплицю в Кремінній та обслуговувалась настоятелем о. Руцінським, завдяки зусиллям якого приблизно 1861 року храм було відновлено.
У другій половині 70-х років у Городку служив настоятель о. Ігнатій Косинський, а наприкінці 80-х - у першій половині 90-х років - адміністратор о. Алоїзій Матковський, при якому додались святиня у Купині, муровані каплиці в Лісоводах і на міському кладовищі (1845р.), а також зросла кількість вірних до понад дев'яти з половиною тисяч. На початку ХХст. парафію у Городку чисельністю понад 11 тисяч вірян обслуговував адміністратор о. Еразм Чачковський, якого 1907 року замінив о. Домінік Кузьмінський. Від 1910 року понад дванадцять тисяч городоцьких вірних перебували під душпастирською опікою адміністратора о. Йосифа Садовського. 1921 року радянська влада намагалась його арештувати, проте парафіяни завадили чекістам це зробити, а потім вивезли священника під польський кордон.
Від 1921 року у Городку служив о. Францішек Троцький, якого було арештовано 1927 року та засуджено на 10 років таборів. Його замінив адміністратор о. Ригард Шишко-Богуч (1929 року теж був арештований і засуджений). Відтоді городоцькою парафією опікувались священники із сусідніх парафій. У 1935 року радянська влада костел зачинила, а через два роки знищила повністю. Вдалось врятувати лише чудотворний образ св. Антонія.
Новий мурований костел св. Станіслава єп. мч. у Городку було збудовано у 1989 році, пізніше постали також костели св. Йосифа, св. Фаустини Ковальської та каплиці у Вищій Духовній Семінарії Святого Духа.
Головна сторінка