 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
32013 Куманів, Андріївка
Куманів відомий в документах від 9 квітня 1434 року, згадується також у 1469 році. 10 березня 1539 року отримав магдебурзьке право, проте до XVIIст. лише інколи вважався містечком, а пізніше став тільки селом. Наприкінці ХІХст. тут проживало до тисячі мешканців, нині ж - понад півтисячі. Андріївка раніше була частиною Куманова, нині має понад півсотні осіб. Села входили до Городоцького району, а від 2020 року - до Хмельницького.
Дерев'яний костел у Куманові існував ще до турецької окупації 1672 року (ймовірно, навіть до середини цього століття, оскільки пізніше містечко постійно спустошувалось нападниками), а відбудували святиню (знову з дерева) 1717 року коштом парафіян та завдяки зусиллям о. Вєчорковського.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 17 | |
| 1724 | - костел св. Станіслава єп. мч. у Гусакові на Львівщині консекрував єпископ К. Шембек; |
| 1730 | - костел Пресвятої Трійці у Нижанковичах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1757 | - у резиденції кам'янець-подільських архіпастирів у Чорнокозинцях помер місцевий єпископ-ординарій Миколай Дембовський, якого 26 вересня цього ж року мали призначити Львівським архієпископом-митрополитом; поховали у крипті Кам'янець-Подільської катедри; |
| 1775 | - єпископ Ян Прухницький реконсекрував відновлений ним храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах на Тернопільщині; |
| 1907 | - о. Леонард Мочаровський освятив новозбудований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині; |
| 1919 | - інгрес до Луцької катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Ігнатія Дубовського; |
| 1987 | - висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві (Польща) майбутній архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький; |
| 1994 | - повернений костел Семи Скорбот Матері Божої у Сколему на Львівщині освячено; |
| 1995 | - до храму Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із Польщі, де знаходиться її оригінал; |
| 2005 | - костел Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| 2016 | - єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив наріжний камінь майбутнього храму Успіння Пресвятої Діви Марії з гробу св. Фаустини Ковальської; |
| 2017 | - єпископ Антал Майнек за участю єпископа Юзефа Тамаса з Румунії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Берегові на Закарпатті освятив новоспоруджений Дім паломників імені о. Ференца Пастора та пам'ятну дошку, присвячену о. Ференцу; |
| 2020 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом урочисто освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
| 2022 | - архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар в костелі Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| Наступна дата: вересень, 18 | |
| 1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
| 1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
| 1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
| 1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
| 2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
| 2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
В тій частині тодішнього Куманова, яка нині є Андріївкою, на місці колишнього дерев'яного храму коштом місцевого власника Франциска Стадницького було збудовано новий (і вже мурований) костел 1745 року. Принаймні, саме ця дата спорудження вказана у всіх схематизмах, хоча в інших джерелах зустрічається також 1750 рік (можливо, тоді відбулось його освячення). Святиня мала три вівтарі (головний із образами Преображення Господнього і Матері Божої та два бічні, присвячені св. Миколаю і св. Антонію Падуанському), орган та інше значне спорядження, її стіни та склепіння оздоблювали розписи. Прямокутна костельна територія огороджувалась мурованим парканом з двома брамами (в'їздною і цвинтарною), в кожному із чотирьох кутів терену знаходились каплички. На розташованому поруч кладовищі теж була каплиця розміром 4.2 метра на 2.8 метра.
Парафія в Куманові мала муровані двоповерховий парафільний будинок та одноповерховий вікарний, а також одноповерховий дерев'яний шпиталь. Наприкінці ХІХ - початку ХХ століть відбулась часткова реконструкція храму. Тоді він, зокрема, отримав п'ять вівтарів, присвячення яких не відоме, а також, можливо, позбувся вежі, що згадувалась раніше (звичайно, якщо це не сталось у радянські часи). Принаймні, наприкінці 80-х та у 90-х роках ХІХст. парафію адміністрував о. Лаврентій Деренговський, в першому десятилітті ХХст. - о. Йосиф Садовський, а перед І світовою війною, коли чисельність вірян перевищила три тисячі осіб, - о. Казимир Пєткевич. Від 1907 року в схематизмах згадується філіальний костел у Кузьмині.
Перед більшовицьким переворотом о. Пєткевич виїхав із Куманова до Польщі, іншого душпастиря за радянської влади парафіянин вивіз до Польщі (таємно, за що пізніше поплатився життям). Зачинений храм використовували як зерносховище. Повернули у дуже знищеному стані 1990 року. Святиню було відреставровано завдяки о. Владиславу Ванагсу. 24 червня 1991 року костел освятив єпископ Ян Ольшанський MIC. Куманів обслуговують отці-пауліни (орден Братів св. Павла Першого Пустинника) з парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Сатанові.
