КУМАНІВ - Андріївка. Костел Преображення Господнього (1745). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32013 Куманів, Андріївка

Куманів відомий в документах від 9 квітня 1434 року, згадується також у 1469 році. 10 березня 1539 року отримав магдебурзьке право, проте до XVIIст. лише інколи вважався містечком, а пізніше став тільки селом. Наприкінці ХІХст. тут проживало до тисячі мешканців, нині ж - понад півтисячі. Андріївка раніше була частиною Куманова, нині має понад півсотні осіб. Села входили до Городоцького району, а від 2020 року - до Хмельницького.

Дерев'яний костел у Куманові існував ще до турецької окупації 1672 року (ймовірно, навіть до середини цього століття, оскільки пізніше містечко постійно спустошувалось нападниками), а відбудували святиню (знову з дерева) 1717 року коштом парафіян та завдяки зусиллям о. Вєчорковського.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Фотознімок: Дмитро Полюхович

В тій частині тодішнього Куманова, яка нині є Андріївкою, на місці колишнього дерев'яного храму коштом місцевого власника Франциска Стадницького було збудовано новий (і вже мурований) костел 1745 року. Принаймні, саме ця дата спорудження вказана у всіх схематизмах, хоча в інших джерелах зустрічається також 1750 рік (можливо, тоді відбулось його освячення). Святиня мала три вівтарі (головний із образами Преображення Господнього і Матері Божої та два бічні, присвячені св. Миколаю і св. Антонію Падуанському), орган та інше значне спорядження, її стіни та склепіння оздоблювали розписи. Прямокутна костельна територія огороджувалась мурованим парканом з двома брамами (в'їздною і цвинтарною), в кожному із чотирьох кутів терену знаходились каплички. На розташованому поруч кладовищі теж була каплиця розміром 4.2 метра на 2.8 метра.

Джерело фотознімка: camenecensis.org

Парафія в Куманові мала муровані двоповерховий парафільний будинок та одноповерховий вікарний, а також одноповерховий дерев'яний шпиталь. Наприкінці ХІХ - початку ХХ століть відбулась часткова реконструкція храму. Тоді він, зокрема, отримав п'ять вівтарів, присвячення яких не відоме, а також, можливо, позбувся вежі, що згадувалась раніше (звичайно, якщо це не сталось у радянські часи). Принаймні, наприкінці 80-х та у 90-х роках ХІХст. парафію адміністрував о. Лаврентій Деренговський, в першому десятилітті ХХст. - о. Йосиф Садовський, а перед І світовою війною, коли чисельність вірян перевищила три тисячі осіб, - о. Казимир Пєткевич. Від 1907 року в схематизмах згадується філіальний костел у Кузьмині.

Перед більшовицьким переворотом о. Пєткевич виїхав із Куманова до Польщі, іншого душпастиря за радянської влади парафіянин вивіз до Польщі (таємно, за що пізніше поплатився життям). Зачинений храм використовували як зерносховище. Повернули у дуже знищеному стані 1990 року. Святиню було відреставровано завдяки о. Владиславу Ванагсу. 24 червня 1991 року костел освятив єпископ Ян Ольшанський MIC. Куманів обслуговують отці-пауліни (орден Братів св. Павла Першого Пустинника) з парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Сатанові.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.