32060 Купин
Поселення Купин відоме, принаймні, з 1407 року, згадується у документах також у 1455, 1493 і 1526 роках та пізніше. Потім вважалось містечком. В середині 80-х років у ньому проживало 1100 мешканців, 1893 року - 1256, 1905 року - 2789, нині - понад сім сотень осіб. У 1923-1931 роках Купин був районним центром. До 2020 року село входило до Городоцького району.
За непідтвердженою інформацією, філіальний костел Успіння Пресвятої Діви Марії парафії Станіслава єп. мч. у Городку у другій половині 30-х - першій половині 40-х років XVIIст. фундував новий місцевий власник Миколай Гербурт, який запросив до Купина кармелітів босих, збудувавши для них монастир. Проте під час турецької окупації у другій половині цього століття костельно-монастирський комплекс було зруйновано.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| 2021 | - єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині; |
| Наступна дата: вересень, 14 | |
| 1745 | - заклали наріжний камінь капуцинських костелу Матері Божої Ангельської та монастиря у Вінниці; |
| 1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
| 1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
| 1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св.Яна Непомуцького в Куні на Вінничині; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
| 1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
| 1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
| 1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
| 1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
| 1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
| 1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
| 1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
| 1999 | - при храмі Воздвиження Всечесного Хреста у Торчині на Волині освячено муровану дзвіницю із трьома дзвонами, які благословив Святіший Отець Йоана Павло ІІ під час паломництва до Замостя (Польща); |
| 2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
| 2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
Наступний (чи перший?) дерев'яний храм у Купині постав вже після турецької окупації коштом чергового власника містечка Миколая, сина Францішка і Зузанни (із Гербуртів) Стадницьких, який помер 1714 року. А син Миколая Олександер Стадницький 1741 року отримав дозвіл на фундацію кармелітського монастиря в містечку. І вже 29 вересня 1745 року єпископ Кам'янецький Миколай Дембовський урочисто впровадив ченців до купинського дерев'яного костелу (старого чи відбудованого заново), вони також отримали тимчасовий дерев'яний монастир.
6 серпня 1747 року наріжний камінь кармелітських мурованих храму та монастиря в Купині освятив той же єпископ Дембовський. Будівництво, яким керував хорунжий Станіслав Синовєц, здійснювалось коштом Олександра і Терези (з Богушів) Стадницьких. Оснащення святині профінансувала 1801 року вдова Тадеуша Грабіни Тереза (із Стадницьких), придбавши вівтарі, амвон, лавки, конфесіонал і орган. Парафію в містеку було засновано 1817 року, тоді ж завершили будівництво мурованого монастиря. 20 липня 1819 року єпископ Кам'янецький Францішек Мацкевич консекрував під титулом Пресвятої Трійці новоспоруджений та оснащений храм, проте його вежу продовжували зводити ще навіть наступного року. Святиня мала шість вівтарів, два з яких містились в каплицях.
Після польського повстання храм у Купині царська влада 1832 року передала православним, які використовували його як Троїцьку церкву. Віряни містечка послуговувались цвинтарною мурованою каплицею, їх приєднали до вже згаданої парафії св. Станіслава у Городку. 1872 року колишню святиню як православну частково перебудували державним коштом, наприкінці XIXст. розібрали монастир. У 1906 році католики Купина звернулись у Петербург із проханням про повернення костелу, проте їм відмовили. У 1936 році церкву розібрали також, каміння використала цукроварня. Нині римо-католики Купина користуються новою каплицею Матері Божої Святого Скапулярію (стара цвинтарна каплиця не збереглась).
Костели і каплиці України