ПІДЛІСНИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ. Костел св. Йосифа (1999 - 200?). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

28164 Підлісний Олексинець

Перша згадка про село Підлісний Олексинець датується 1493 роком, є також згадки у документах за 1526 та 1530 роки. Поселення спочатку називалось Олексинці. Нині тут проживає понад вісім сотень мешканців.

У селі раніше не було римсько-католицького храму. З 1991 року у Підлісному Олексинці відправлялись богослужіння у приватному будинку. У 1999 році у центрі села розпочали будівництво власного мурованого костелу. Завершили його спорудження, ймовірно, наприкінці 2000-х років.

Спільнота католиків латинського обряду налічує сім-вісім десятків вірян, котрі проживають не тільки у Підлісному Олексинці, але й також у сісідніх селах Слобідка Підлісна та Новий Світ.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 18
2000 - єпископ Леон Дубравський проголосив костел Божого Милосердя у Вінниці санктуарієм Божого Милосердя;
Наступна дата: квітень, 19
1648 - архієпископ Микола Кросновський консекрував відремонтований костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині;
1925 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Шибалині на Тернопільщині;
2011 - колишній секретар Конгрегації у справах беатифікації і канонізації архієпископ Едвард Новак у Львові очолив урочистість перенесення мощей св. архієпископа Йосифа Більчевського із Янівського цвинтаря до катедри;
Джерело фотознімка: facebook.com/735764816555763

Їх обслуговують дієцезіальні священники з парафії Непорочного Серця Матері Божої у Жищинцях.

Джерело фотознімка: facebook.com/735764816555763

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.