 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
30300
вул. Костельна, 1,
Вперше Ізяслав (Старий Заслав) згадується у документі від 4 листопада 1386 року, проте за археологічними даними він існував вже в XI столітті. Ізяслав утворився приєднанням до Старого Заслава поселення Новий Заслав, який вперше згадується 1579 роком. Магдебурзьке право отримано 1583 року, а поновлено 1754 року. У 1796 році Ізяслав став центром повіту, з 1923 року був районним центром. У місті нині проживає понад 16 тисяч мешканців, а належить воно тепер до Шепетівського району.
У 1594 році власник Заславля православний Іван IV Іванович Заславський з давнього роду Острозьких разом зі всією родиною перейшов на католицизм, а через 5 років, 24 червня 1599 року завдяки його пожертвам було закладено наріжний камінь першого католицького парафіяльного храму, який за проектом майстра львівського мулярського цеху архітектора Якова Мадлени збудували із тесаного каміння у першій чверті наступного століття. Мав стати фамільною усипальницею роду. Парафія для забезпечення своєї діяльності отримала також село Збирів.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 03 | |
| 1901 | - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра; |
| 1781 | - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин; |
| 2000 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині; - кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині; |
| Наступна дата: грудень, 04 | |
| 1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
У 1648 році храм св. Йоана Хрестителя зазнав руйнування під час польсько-козацької війни. У 1720-1723 роках коштом чергових власників Заславля Сангушків костел було відновлено з дотриманням первинного проекту, проте для усунення пошкоджень використовувалась цегла замість тесаного каменю, що значно прискорило відбудову. А у 1754-1756 роках завдяки тим же Сангушкам за участю архітектора італійського походження Паоло Фонтани здійснили реконструкцію храму, хоча розпис стін продовжувався аж до початку ХІХ століття.
За радянської влади костел закрили 1929 року, перетворивши його 1932 року на краєзнавчий музей з відділом атеїзму та релігії. Під час німецької окупації колишню культову будівлю пристосували під церкву св. Володимира Української Православної Церкви, але з поверненням більшовиків вона знову стала музеєм. 1950 року її віддали машино-тракторному підприємству з переобладнанням вежі в якості водонапірної, що спричинило підмиття грунту, його просідання та порушення цілісності конструкції.
А після навмисного підпалу у 60-х роках, коли було знищено частину даху та всі дерев’яні несучи конструкції, колишній костел св. Йоана Хрестителя почав перетворюватись на руїну, яка нині впевнено просувається до повного знищення, хоча і занесена до Державного реєстру національного культурного надбання під охоронним номером 759/0. Окрім того, 23 вересня 2008 року ці жалюгідні рештки храму внесли до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
В Ізяславі були також споруджений у 1747-1754 роках костел св. Йосифа оо.-місіонерів, який 1831 року став парафіяльним, бернардинський храм св. Михаїла 1604-1630 років, у якому знаходиться в'язниця, та кармелітський костел, від якого не залишилось жодного сліду.
