ІЗЯСЛАВ (Заслав). Костел св. Йосифа (1747 - 1754). Хмельницька обл., Шепетівський р-н

30300 Ізяслав,
вул. Шевченка, 10,
+380 (3852) 429-00,
f.b.: 334685547022026

Вперше Ізяслав (Старий Заслав) згадується у документі від 4 листопада 1386 року, проте за археологічними даними він існував вже в XI столітті. Ізяслав утворився приєднанням до Старого Заслава поселення Новий Заслав, який вперше згадується 1579 роком. Магдебурзьке право отримано 1583 року, а поновлено 1754 року. У 1796 році Ізяслав став центром повіту, з 1923 року був районним центром. У місті нині проживає понад 16 тисяч мешканців, а належить воно тепер до Шепетівського району.

У 1747-1754 роках в Ізяславі було споруджено храм для оо.-місіонерів за проектом архітектора польського королівського двору Пауло Антоніо Фонтани, який навічно залишився в Ізяславі (його поховали тут 1765 року). Костел консекрував єпископ Франциск Кобельський. 1831 року монастир місіонерів було ліквідовано, а святиня стала парафіяльною.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 22
1755 - архієпископ Миколай Вижицький урочисто впровадив чудотворний образ Матері Божої з Дитятком з каплиці до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кохавині на Львівщині;
1777 - на Вавелі у Кракові (Польша) народився майбутній Львівський архієпископ Андрій Анквіч;
1828 - архієпископ Андрій Анквіч консекрував костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині;
1834 - єпископа Франциска Лушина призначено архієпископом-митрополитом Львівським;
1901 - консекровано новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині;
1999 - наріжний камінь під храм Пресвятого Серця Господа Ісуса у Костополі на Рівненщині освятив Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Замості (Польща);
2002 - у Кам’янці-Подільському висвячений на священника майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький освятив центральний вівтар каплиці св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині;
Наступна дата: червень, 23
1828 - вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький;
1883 - новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович;
1898 - освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині;
1912 - каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський;
1956 - у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський;
1984 - висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1990 - у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту;
- освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині;
2006 - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині;
2013 - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ;

У 1931-1990 роках закритий храм був військовим складом. Нині святиню відремонтовано. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

В Ізяславі були також парафіяльний костел св. Йоана Хрестителя, спорудження якого коштом Заславських тривало з 1599 року понад два десятки років (перебуває у стані руїни), бернардинський храм св. Михаїла 1604-1630 років, у якому знаходиться в'язниця, та кармелітський костел, від якого не залишилось жодного сліду.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми