JARMOLIŃCE. Dawny kościół p.w. św. Antoniego i św. Jana Nepomucena (1790 - 1814). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32100 Ярмолинці,
провул. Ринковий, 22

Перша писемна згадка про Ярмолинці датується 1400 роком, у 1407 році король Владислав Ягайло подарував поселення Ходькові. 1455 року Ярмолинці отримали магдебурзьке право, були повітовим, а потім волосним центром. 1893 року тут проживало 3383 мешканців, 1905 року - 4419, нині - майже сім з половиною тисяч осіб. У 1958 року стали селищем (міського типу), 1965 року з приєднанням Солобковецького і Михайлівського районів підтвердили статус райцентру, а 2020 року увійшли до Хмельницького району.

У 1761 році в Ярмолинцях місцевий власник Павло Сташинський розпочав спорудження дерев'яних костелу cвв. Антонія і Яна Непомуцького і резиденції оо.-бернардинів як філії монастиря у Збаражі. 14 жовтня 1782 року ярмолинецька бернардинська резиденція отримала офіційний статус монастиря.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: sierpień, 08
1774	- новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський;
1899	- Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві;
1990	- освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
1993	- освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті;
1999	- єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині;
2000	- єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині;
2004	- освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі;
Następna data: sierpień, 10
1799	- закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті;
2006	- єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської;
2021	- о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія;

Будівництво мурованого костельно-монастирського комплексу бернардинів у Ярмолинцях завдяки коштам вірян, значну частину яких пожертвував черговий місцевий власник Ян Онуфрій Орловський, розпочали 13 червня 1790 року освяченням наріжного каменя, яке здійснив єпископ-помічник Львівський Криспін Цешковський. Спорудження закінчили, в основному, та храм освятили 1814 року, проте оздоблення та оснащення святині продовжувались далі. 1815 року розібрали стару дерев'яну святиню, а через п'ять років - також і дерев'яний монастир. Повністю викінчений костел освятив 1825 року єпископ Кам'янецький Франциск Мацкевич.

Храм в Ярмолинцях отримав сім мурованих вівтарів, головний з яких містив паризький образ Матері Божої Ангельської, подарований Адамом Орловським. Останній раз парафіяльний і бернардинський костел cвв. Антонія і Яна Непомуцького згадується в схематизмі Кам'янецької дієцезії 1830-1831 років. 1831 року монастир бернардинів, будівлю якого так і не вдалось повністю завершити, ліквідував царський уряд, а їхній храм передав православним, які переробили його на Свято-Троїцьку церкву. При цьому суттєво знищили як оздоблення святині, так і її оснащення (особливо, після перебудови у 1881 році).

Римо-католики Ярмолинців тривалий час послуговувались в якості парафіяльної святині мурованою цвинтарною каплицею, поки 1859 року не завершили будівництво костелу cвв. Апп. Петра і Павла, який і нині є парафіяльним. А колишій бернардинський храм досі перебуває у розпорядженні Московського патріархату, змінивши титул на такий же, як і в римо-католиків - cвв. Апп. Петра і Павла.