|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32150 Ясенівка,
вул. Грушевського, 1,
+380 (3853) 283-22
Поселення Сказинці, яке в радянські часи назвали Ясенівкою, відоме ще з початку XV століття. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало близько дев'яти сотень мешканців, 1893 року - 1354, 1905 року - 1872, нині село має понад вісім сотень осіб. До 2020 року входило до Ярмолинецького району.
Перший (дерев'яний) костел Воздвиження Святого Хреста у Сказинцях збудував місцевий власник Францішек Марковський 1766 року після того, як близько 1760 року переселився до цього села та згодом збудував у ньому один із перших на Поділлі поміщицький дім такого типу.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
| Наступна дата: жовтень, 11 | |
| 1722 | - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 1778 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині; |
| 1883 | - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині; |
| 1896 | - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині; |
| 1908 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги; |
| 1997 | - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський; |
| 2008 | - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців; |
| 2014 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську; |
| 2025 | - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві; |
Він же (Францішек Марковський) 1803 року розпочав у Сказинцях спорудження мурованого храму з двома каплицями, яке після його смерті 1806 року продовжив син Казимир. Цей його спадкоємець тоді також збільшив майнове забезпечення парафії, довівши її земельні володіння аж до 101 моргів. Хоча 1825 року будівництво святині вже завершили, проте її оснащення продовжувалось і далі. Головний вівтар костелу містив образ Матері Божої у срібному оздобленні, на прикостельному цвинтарі була дерев'яна дзвіниця із чотирма дзвонами. Схоже, що через недостатнє спорядження костелу його консекрація відкладалась багато десятиліть і вперше подається у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, починаючи із 80-х років, проте без зазначення дати та особи консекратора.
Наприкінці 50-х років парафія у Сказинцях налічувала понад 2100 вірян та мала каплицю у Соколівці, у другій половині 70-х років адмініструвалась о. Венантієм Тарновським (додалась каплиця у Савинцях). Наприкінці 80-х років - у першому десятилітті ХХ століття тут служив адміністратор о. Раймунд Бабецький, який обслуговував від двох з половиною до понад трьох тисяч вірних у самому селі та майже десяти сусідніх населених пунктах (зокрема, Франполі (нині - Косогірка). Проте у цей час парафіяльні каплиці вже не згадуються. Перед І св. війною парафію адміністрував о. Євстахій Котвіцький, а у 20-х роках тут служив о. Францішек Троцький, якого радянська влада арештувала 1927 року та вислала на Соловки.
В радянські часи закритий костел у Сказинцях від 1936 року використовували як будинок культури, проте під час німецької окупації його буділя знову стала храмом. Більше того, 1945 року навіть було зареєстровано місцеву римько-католицьку спільноту, проте через п'ять років її зняли із реєстрації. Храм знову зачинили (рішенням виконавчого комітету Ярмолинецької райради від 6 березня 1950 року) та стали ним послуговуватись як і колись в якості будинку культури та бібліотеки. Повернули вірянам колишню святиню 1989 року, її відремонтували завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса. У 1992 році костел освятив єпископ Ян Ольшанський MIC.
Ясенівку та ще кілька сіл обслуговують дієцезіальні священники з парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Ярмолинцях.
Головна сторінка