|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32140 Михайлівка,
вул. Центральна, 1
Поселення Михалпіль, як до 1946 року називалась Михайлівка, вважається заснованим у XVI столітті. 8 березня 1605 року отримало магдебурзьке право. У 80-х роках ХІХст. мало понад 1800 мешканців, наприкінці 90-х років ХІХст. - на початку ХХст. понад 2400, нині ж у селі проживає близько шести сотень осіб. Містечко було центром волості, у 1923-1959 роках - райцентром, потім увійшло до Ярмолинецького району, а 2020 року - до Хмельницького.
1 листопада 1743 року власник Михалполя Міхал Жевуський підписав акт фундування костелу та парафії, пожертвувавши для них земельну ділянку під храм та парафіяльний будинок, значні наділи орної землі і кошти на утримання святині, душпастиря та органіста. Будівництво дерев'яного костелу під титулом Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією і св. Архангела Михаїла завершили 1744 року, цього ж року було засновано місцеву парафію. Головний вівтар храму містив образ Матері Божої Ченстоховської.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 16 | |
| 1853 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Одесі консекрував єпископ Тираспільський Фердінанд Канн; |
| 1995 | - освячено тимчасову каплицю св. Роха у Борині на Львівщині; |
| 1992 | - звершену першу після ІІсв. війни Месу в поверненому костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині, який пізніше віддали греко-католикам; |
| 2008 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив наріжний камінь майбутньої каплиці Пресвятого Серця Ісуса Христа у придбаному будинку у Мічуріному на Донеччині; |
| Наступна дата: серпень, 17 | |
| 1841 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел (Зіслання) Святого Духа у Дзигівці на Вінничині; |
| 1788 | - в Галичині народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Фердинанд Кан; |
| 1958 | - в парафії св. Анни у Барі на Вінничині народився майбутній єпископ-помічник Львівський Леон Малий; |
| 1962 | - у селі Гарволін (Польща) народився майбутній єпископ-помічник Одесько-Сімферопольський Яцек Пиль; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував новоспоруджений костел св. Роха у Борині на Львівщині; - єпископ Антал Майнек у Рахові-Ціпцарай на Закарпатті освятив новозбудований парафіяльний будинок при каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек відновлений ззовні та зі середини храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Рахові на Закарпатті; |
У 1809-1830 роках настоятелем у Михалполі служив о. Ян Рокоша. Коли у другому десятилітті ХІХ століття став очевидним поганий технічний стан святині, завдяки його зусиллям та коштам тодішнього власника містечка Теодора Віслоцького 1817 року поряд із нею розпочали будівництво мурованого храму, яке завершили, в основному, 1824 року вже коштом Лаврентія Віслоцького, сина фундатора. Цього ж року богослужіння перенесли до нового костелу, а його оздоблення та спорядження тривало ще понад десять років. 1837 року єпископ Кам'янець-Подільський Франциск Мацкевич консекрував належно оснащений храм під титулом св. Каетана.
Втім, у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезі, починаючи, принаймні, із 70-х років цього ж, XIX століття костел у Михалполі згадується вже під титулом св. Кіліана. Тоді, а також у 80-х роках та на початку 90-х років, парафію, що налічувала приблизно 1400 вірян і мала каплицю на кладовищі, обслуговував адміністратор о. Йосиф Шадбей. Із 80-х років по 1905 рік згадується також каплиця у Колибані. Перед І світовою війною парафією опікувався адміністратор о. Конрад Мошковський, нараховувала вона тоді понад 1900 вірних та мала каплицю в Маниківцях (в Колибані вже не згадувалась).
За радянської влади святиню в Михайлівці забрали у римо-католиків і перебудували її на сільський клуб. У 1992 році будівлю колишнього костелу повернули вірним, які здійснили його частковий ремонт та послуговуються ним під титулом Матері Божої Святого Скапулярію. Два-три десятки католиків латинського обряду Михайлівки і кількох сусідніх сіл обслуговують дієцезіальні священники із вже згаданих Маниківців.
Головна сторінка