ШАРІВКА. Костел Матері Божої Святого Розарію (1858 - 1861). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32132 Шарівка,
вул. Римми Кравчук, 23,
+380 (3853) 282-32

Шарівка (Шаравка) вперше згадується у 1432 році, проте постала вона ще у давньоруські часи, про що свідчить дзвіниця місцевої церкви, яка у XIV столітті була оборонною вежою. Шарівка мала статус містечка. Нині у селі проживає понад 1200 мешканців, належало воно до Ярмолинецького району, а тепер - до Хмельницького.

Близько трьох десятиліть римо-католики Шарівки після передачі домініканського костелу Благовіщення Пресвятої Діви Марії православним послуговувались тимчасовою каплицею, на місці якої потім поставили хрест. У 1861 році коштом Хельмінського і парафіян та завдяки зусиллям о. Франциска Островського протягом трьох років було споруджено храм, який 1866 року консекрував єпископ- помічник Луцько- Житомирський Кирило Любовидзький. Парафія, до якої належали ще 17 сусідніх сіл, нараховувала понад 3500 вірних.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 22
1726 - рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1902 - рукоположений в священники майбутній Апостольський адміністратор Тираспольський єпископ Олександр Фрізон;
Наступна дата: лютий, 23
1872 - о. Франц Цоттман призначений єпископом-ординарієм Тираспольським;
2003 - єпископ Ян Ольшанський помер у Кам'янець-Подільському, похований у підземеллі місцевої катедри;
2013 - єпископ Бронісла Бернацький освятив каплицю Бога Отця Предвічного в Одесі-Іллічівці;
2023 - в Кам'янець-Подільській катедрі відбулась І сесія його беатифікаційного процесу єпископа Яна Ольшанського;

У 1936-1941 та 1956-1989 роках святиня була закрита. Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють монахині-серцянки згромадження Сестер Дочок Пресвятого Серця Пресвятої Діви Марії.

Джерело фотознімка: facebook.com/735764816555763
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.