32392 Китайгород,
f.b.: 268532194090552
Містечко засноване 1607 року Андрієм Потоцьким на теренах, заселених ще раніше, про що свідчать виявлені археологами залишки поселень. Після великої пожежі, що сталась 1881 року, воно нараховувала приблизно тисячу мешканців, 1893 року - вже 2585, 1905 - 3200, нині село має менше півтисячі осіб. У 1923-1931 роках Китайгород був райцентром.
Перший костел в Китайгороді постав у першій половині XVII століття з фундації когось із Потоцьких - Андрія, який помер через два роки після заснування містечка, чи вже його сина Станіслава, проте у другій половині цього століття був знищений нападниками. Існування цього храму підтверджують китайгородські літургійні предмети, що не пізніше, ніж від 1664 року зберігались в Кам'янець-Подільському кафедральному соборі.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 16 | |
| 1910 | - Папа Пій X визнав бл. архієпископа Якова Стрепу покровителем Львівської архідієцезії; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек освятив відновлений костел св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті; |
| 2019 | - костел св. Ап. Петра в Одесі було проголошено малою базилікою; - храм св. Йосифа у Гнівані на Вінничині проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
| Наступна дата: березень, 17 | |
| 1795 | - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
У 1706 році в Китайгороді збудували дерев'яний костел Різдва Пресвятої Діви Марії коштом чергового місцевого власника Йосифа Феліціяна Потоцького, внука Станіслава, та його дружини Теофіли. Фундаційним актом від 9 січня 1721 року парафія отримала від них належне фінансово-майнове забезпечення, зокрема, десятину від доходів із китайгородських та крушанівських маєтків, орні землі і сінокоси, 300 злотих готівкою, а також 32 злотих річних, забезпечених єврейською спільнотою. Проте вже у першій половині цього століття храм двічі знищувала пожежа разом із всім його оснащенням.
Сучасний мурований костел в Китайгороді з фундації Домініка Кроковського, наступного після Потоцьких власників містечка, постав у 1772-1775 роках. Храм отримав п'ять мурованих вівтарів, оздоблених ліпниною, а головний містив мальований на полотні образ Відвідин Пресвятої Діви Марії. Прикостельний цвинтар був оточений мурованою огорожею із вбудованою в неї дзвіницею. Проте внаслідок суперечливого продажу частини майна парафія деякий час була позбавлена коштів. Лише у 1789 році чергова місцева власниця Гелена Морозовицька (із Кроковських) заснувала новий фонд, який було зареєстровано через рік, пожертвувавши 150 рублів срібних річної виплати на утримання настоятеля і вікарія, а також інші натуральні надходження.
Принаймні, на початку 30-х років ХІХст. настоятелем в Китайгороді був о. Андрій Чуваш, але він проживав в Кам'янці-Подільську, а в містечку утримував свого заступника. Наприкінці 50-х років парафія налічувала понад 2200 вірян, у 70-х - 90-х роках її адміністрував о. Северин Посютевич (тоді вона мала цвинтарну каплицю в містечку та охоплювала понад три десятки сусідніх населених пунктів). Майже все перше десятиліття ХХст. адміністратором служив о. Максиміліан Герватовський (каплиця на цвинтарі вже не згадується). Принаймні, від 1910 року до Ісв. війни парафію адміністрував о. Йосиф Савінський, завдяки якому та пожертвам вірян, чисельність яких зросла до понад 2500 осіб, 1913 року відбулась реставрація китайгородської святині.
У 30-х роках радянська влада закрила костел в Китайгороді. У 1937-1941 роках він використовувався місцевим колгоспом (ймовірно, як склад). Під час ІІсв. війни святиня знову запрацювала, а 1945 року було зареєстровано спільноту римо-католиків. Станом на 1964 рік китайгородський костел був одним із 11 діючих римсько-католицьких храмів у Хмельницькій області, ним послуговувались віряни підненної частини області. У 1975 році храм знову було реставровано, його якийсь час обслуговував о. Ян Ольшанський MIC, майбутній єпископ. Святиня була чинною весь післявоєнний радянський період.
Китайгородом та ще кількома сусідніми селами раніше опікувались отці-пауліни (орден Братів св. Павла Першого Пустинника) із кам'янець-подільської парафії св. Миколая, єп., а з другого десятиліття ХХІст. - дієцезіальні священники із Кам'янець-Подільської катедри. Богослужіння відправляються щонеділі. В селі є також цвинтарна каплиця св. Йоана Павла.
Костели і каплиці України