32301 Кам'янець-Подільський, вул. Домініканська, 1, +380 (3849) 234-59
Miasto należało do Rusi Kijowskiej, w XIII-XIV wiekach do księstwa Halicko-Wołyńskiego, potem zawojowali je Tatarzy.
W pierwszej połowie XIV wieku Kamieniec został centrum księstwa Podolskiego na czele z księciami Korijatowiczami, od
1362 roku należało do do państwa Litewsko-Ruskiego (w 1374 roku otrzymał prawo magdeburskie), od
1434 roku należało do Polski, od 1463r. - centrum województwa Podolskiego. W latach 1672-1699 należał do Turków. W
składzie Rosji w 1795-1799 - centrum Podolskiego namiestnictwa, a w 1797-1917 - gubernii Podolskiej. Od 22 marca 1919
po listopad 1920 roku Kamieniec był stolicą Ukraińskiej Republiki Ludowej, w latach 1937-1941 - centrum Kamieniecko-
Podolskiego obwodu, obecnie - centrum rejonu з населенням майже сто тисяч мешканців.
У 1370 році оо.-доміканці збудували у Кам'янці дерев'яний костел св. Миколая, єпископа. Цей храм згорів під час
пожежі міста у 1420 році (збереглась тільки ікона Матері Божої Святого Розарія, яку пізніше вшановували як чудотворну).
Приблизно у 1446 році було споруджено мурований домініканський храм у стилі пізньої готики. Костел перебудовувся
у 1595, 1618 та 1626 роках (зокрема, так з'явились ренесансні та барокові каплиці Гуменецьких, Потоцьких і Дамецьких).
Під час турецької окупації святиню замінили на мечеть, а монастир - на казарми для яничарів. У 1737-1754 роках храм відновили завдяки
Михайлові Потоцькому.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
У 1843-1844 роках царська влада закрила домініканський монастир (його будівля до ліквідації царською владою дієцезії
у 1866 року служила для потреб дієцезіальної семінарії), а храм став дієцезіальним. У 1935-1998 роках костел тримали
закритим (там були в'язниця, склад архіву, а потім - вклад промислових та будівельних матеріалів). Після
повернення святині у ній завдяки зусиллям оо.-паулінів тривають ремонтно-реставраційні роботи.
Strona główna