КРАСИЛІВ. Костел Серця Ісуса / св. Анни (1767 - 182?). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

31000 Красилів,
вул. Центральна, 46,
+380 (3855) 236-83, 217-40, 425-17, 425-18,
www: serceisusa.net.ua,
f.b.: 1927564924193977

Залишки давньоукраїнського городища у Красилові датують X-XII століттями, а перша письмова згадка - 1444 роком, хоча у джерелах зустрічається також 1437 рік. На початку XVIст. став центром Кузьминської волості, 1517 року - містом з обмеженим магдебурзьким правом, у 60-х роках - волосним центром. 1873 року тут проживало 2416 мешканців, через 20 років - 8806, нині - майже 19 тисяч осіб. 1923 року Красилів став райцентром, а 1930 року - селищем міського типу. У 1932-1935рр. був позбавлений статусу районного центру, який тоді перенесли до Антонін. З 1964 року є містом районного підпорядкування. Від 2020 року входить до Хмельницького району.

Римо-католики містечка належали до парафії св. Варфоломія у Кульчинах. За інформацією схематизмів Луцько-Житомирської дієцезії 1920, 1921, 1923 і 1925 років, костел у Красилові постав ще 1767 року як філіальна каплиця, споруджена коштом місцевого власника Франциска Сапєги, яка у другому десятиріччі наступного століття була перебудована на сучасний костел завдяки його сину, Миколі Сапєзі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 11
1751 - настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел у Чарторийську на Волині під титулом Воздвиження Святого Хреста;
1770 - єпископ Холмський Фелікс Турський (майбутній ординарій Луцький) консекрував домініканський храм у Володимирі на Волині;
1914 - розширену святиню Успіння Пресвятої Діви Марії у Трускавці на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Пельчар;
Наступна дата: липень, 12
1774 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував храм св. Валентина у Наварії на Львівщині;
1915 - в Кадіїівці на Донеччині відбулось закладення костелу св. Ігнатія;
1998 - єпископ Ян Ольшанський освятив новооблаштовану каплицю Доброго Пастиря у Канівці на Хмельниччині;
2015 - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь костельно-монастирського комплексу оо.-паулінів у Броварах на Київщині;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині очолив урочистість внесення до храму копії чудотворної ікони Матері Божої Белзької;
2018 - єпископ Віталій Кривицький в парафії Божого Милосердя у Житомирі на Мальованці освятив хрест, який буде встановлений на храмі, що споруджується;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький очолив першу післявоєнну Месу у костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині;

Повністю завершив спорудження храму у Красилові, його оздоблення та оснащення черговий власник містечка Костянтин Чорба, зять Миколи Сапєги. 1860 року костел консекрував єпископ Луцько-Житомирський Каспер Боровський. Принаймні, у 1876 році Красилів як філію обслуговував кульчинський вікарій о. Томаш Лещинський, якого наступного року замінив о. Фортунат Загурський. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть коштом тодішнього власника Красилова Емерика Маньковського храм реставрували за участю варшавського архітектора Стефана Шиллера. У 1905-1910 роках святинею опікувався вікарій о. Антоній Линевич.

У 1917 році у Красилові постала самостійна парафія св. Анни, що мала близько трьох тисяч вірян, дерев'яну філіальну каплицю у Яворівцях та, принаймні, від 1920 року обслуговувалась адміністратором о. Казимиром Мазуром. 15 серпня 1921 року його розстріляли більшовики перед святинею (був похований на костельній території). У 1923-1925рр. згадується наступний красилівський адміністратор о. Адольф Петкевич. Храм функціонував ще на початку 30-х років, проте пізніші радянська влада його зачинила та спочатку використовувала як складське приміщення, а потім - в якості клубу. Під час німецької окупації костел запрацював як культова споруда, проте пізніше знову став складом, а в 60-х роках після перебудови вже використовувався як дім піонерів.

З 1989 року віряни домагались повернення святині у Красилові, а Меси відправлялись у приватних будинках та на сходах колишнього храму. 17 лютого 1990 року майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив нарешті повернений костел під новим титулом Серця Ісуса. У жовтні цього ж року розпочали реконструкцію святині. Збудовано також реколекційний будинок та проведено благоустрій прилеглої території.

Парафію з 1990 року обслуговують францисканці-капуцини (орден Братів Менших Капуцинів), працюють черниці згромадження Служебниць Пресвятої Діви Марії Непорочного Зачаття.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми