|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
31032 Терешки
Село Терешки вперше згадується у документах 1583 року, коли його знищили татари. Відоме тим, що 1788 року його відвідав король Станіслав Понятовський. У 1886р. тут проживало 781 мешканців, 1897 року - 860, 1906 року - 971, нині - менше чотирьох сотен осіб. До 2020 року село входило до Красилівського району
Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Базалії та мали свою невелику дерев'яну каплицю св. Архангела Михаїла середини XVIII століття, якою також послуговувались вірні із сусідніх сіл. Справа в тому, що ще у другій половині XVIII століття Терешки стали філією базалійської парафії, яку відтоді обслуговували окремі душпастирі-філіалісти, що тут і проживали. І, фактично, у всіх схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії Терешки подаються як філія парафії у Базалії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
У 1907 році завдяки зусиллям та коштам місцевих власників (подружжя Владислава і Казимири Грохольських) в Терешках недалеко від старої каплиці розпочали будівництво неоготичного мурованого костелу, яке завершили 1911 року. Храм, споруджений за проектом архітектора Броніслава Кохановського із Люблина, мав три дубові вівтарі, виготовлені майстрами з Романова за кресленнями Мечислава Волановського із Любліна - головний із образом св. Казимира пензля відомого художника Петра Стахевича та бічні із шанованим образом Розіп'ятого Господа Ісуса, перенесеним із старої каплиці, та іконою Матері Божої Ченстоховської, а також орган, привезений з Італії. Вітражі в пресбітерії були присвячені св. Михаїлу Архангелу та св. Владиславу з Гєльньова та виконані фірмою Бялковських із Варшави. Крипта храму містила білий мармуровий вівтар та два великі саркофаги з чорного волинського лабрадора.
Весною 1911 року новозбудований костел у Терешках консекрував під титулом св. Казимира (патрона померлої ще 7 січня 1908 року Казимири) єпископ-помічник Луцько-Житомирський Лонгін Жарновецький. Вважається, що після цього у селі заснували самостійну парафію, до якої увійшли сусідні села, які раніше належали парафії в Базалії, проте схематизми, принаймні, до 1925 року і далі подають Терешки як філію базалійської парафії, не вказуючи її чисельність. Перед І світовою війною тут служив о. Каетан Яворович, у 1920-1923 роках - о. Євгеній Перкович, а 1925 року терешківських парафіян обслуговував о. Йосиф Мьодушевський - адміністратор парафії св. Варфоломія у Кульчинах.
Радянська влада храм у Терешках зачинила у другій половині 20-х роках чи на початку 30-х років, традиційно облаштувавши у ньому зерносховище. Ймовірно, що під час ІІ світової війни і деякий час після неї колишній костел використовувався православними в якості церкви. Після падіння комуністичного режиму колишню римсько-католицьку святиню отримала православна громада, яка 25 червня 2005 року освятили її як свою церкву. Нині це храм Різдва Богородиці, що досі належить православним Московського патріархату. 27 травня 2014 року через влучання блискавки згоріли купол та дах споруди. Пошкодження почали відновлюти, проте не схоже, що ремонтні роботи завершені і святиня є чинною.
Зареєстрована 2011 року релігійна громада (парафія святого Казимира) в Терешках належить до парафії Пресвятого Серця Ісуса у Красилові і своєї святині не має.
Головна сторінка