|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
31530 Меджибіж
місто Межибоже між річками Буг та Бужок вперше згадується у 1146-1148рр. в Іпатіївському літописі, в середині ХІІІст. було знищене татаро-монголами. Наступні згадки починаються із 1331 року. 1593 року отримало маґдебурзьке право. У 80-х - 90-х роках ХІХст. у містечку проживало понад п'ять тисяч мешканців, 1905 року - 8125, нині - майже 1300. Від 1924 року є селищем (міського типу), яке до 2020 року входило до Летичівського району.
Православний замковий храм в Меджибожі існував ще у давньоукраїнські часи, проте був знищений татаро-монголами разом із містом-фортецею. У XIVст. замок відновили та збудували на замковому подвір'ї православну дерев'яну святиню, яка на початку 30-х років XVст. стала католицькою, проте пізніше перейшла до протестантів. Окрім того, є інформація щодо існування у XVIст. католицької каплиці у вежі біля північної стіни замку.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 08 | |
| 1774 | - новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1899 | - Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві; |
| 1990 | - освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 1993 | - освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині; |
| 2000 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині; |
| 2004 | - освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі; |
| Наступна дата: серпень, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
В 1586 році місцевий власник Рафаїл Сенявський, який змінив своє віросповідання з кальвінізму на католицизм, збудував на подвір'ї замку замість вже непридатного дерев'яного храму готичну муровану каплицю св. Станіслава. Саме вона і стала цього ж року парафіяльним костелом, оскільки старий дерев'яний храм став теж непридатним для богослужінь. Пізніше Сенявський пожертвував для спорудженої ним каплиці село Русанівці та інші маєтності і привілеї (фундаціний акт було внесено до міських книг у Летичеві 29 липня 1591 року). Схоже, фундатор мав намір передати її францисканцям, проте її фінансово-матеріальне забезпечення перейшло до дієцезільного духовенства.
Функцію парафіяльної святині замкова калиця св. Станіслава у Меджибожі виконувала до 1632 року, коли богослужіння перенесли до новозбудованого мурованого костелу Пресвятої Тріці. У XVIIст. каплицю відновили, а її інтер'єр реконструювали в стилі бароко. В останній чверті цього століття (під час окупації Поділля Туреччиною) святиню частково перебудували на мечеть, що пізніше, коли вона знову стала католицькою, позначилось на ній присутністю деяких мусульманських архітектурних елементів.
У 1831 році царський уряд конфіскував на користь казни майно Адама Чарторийського у Меджибожі через його участь у Листопадовому повстанні, віддавши весь замковий косплекс військовому відомству. Каплицю було переоблаштовано на православну церкву св. Миколая (Ймовірно, що не відразу, а лише 1841 року). Зокрема, вона була полковою церквою 12-го Охтирського гусарського полку. У 1919 році радянська влада храм зачинила, його використовували як цех маслозаводу, а пізніше - в якості складу яйцебази. У посткомуністичні часи він був складом списаних музейних експонатів та перебував у занедбаному стані.
І лише 18 липня 2005 року розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації (№228) колишню римсько-католицьку замкову сакральну будівлю у Меджибожі передали у користування вірян Української Православної Церкви Київського патріархату, які після часткового ремонту її освятили під колишнім православним титулом св. Миколая 22 травня 2007 року. Від 2018 року святиня належить Православній Церкві України, вона також є козацькою полковою церквою Хмельницької області.
Місцеві римо-католики послуговуються каплицею, облаштованою в одній із кімнат розташованого неподалік від руїн костелу колишнього парафіяльного будинку. Їх обслуговують дієцезіальні священники з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Летичеві.
Головна сторінка