|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
31530 Меджибіж
місто Межибоже між річками Буг та Бужок вперше згадується у 1146-1148рр. в Іпатіївському літописі, в середині ХІІІст. було знищене татаро-монголами. Наступні згадки починаються із 1331 року. 1593 року отримало маґдебурзьке право. У 80-х - 90-х роках ХІХст. у містечку проживало понад п'ять тисяч мешканців, 1905 року - 8125, нині - майже 1300. Від 1924 року є селищем (міського типу), яке до 2020 року входило до Летичівського району.
Православний замковий храм в Меджибожі існував ще у давньоукраїнські часи, проте був знищений татаро-монголами разом із містом-фортецею. У XIVст. замок відновили та збудували на замковому подвір'ї православну дерев'яну святиню, яка на початку 30-х років XVст. стала католицькою, проте пізніше перейшла до протестантів. Окрім того, є інформація щодо існування у XVIст. католицької каплиці у вежі біля північної стіни замку.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 20 | |
| 1819 | - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині; |
| 1928 | - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким; |
| 1996 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині; |
| 2011 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині; |
| Następna data: lipiec, 21 | |
| 1711 | - заклали наріжний камінь мурованого костелу св. Йоана Хрестителя (та монастиря) у Берестечку на Волині; |
| 1760 | - номіновано архієпископом-митрополитом Львівським єпископа Вацлава Сераковського; |
| 1789 | - храм у Ляхівцях на Хмельниччині консекрував єпископ- помічник Луцький Хризостом Качковський під титулом Пресвятої Трійці; |
| 1823 | - у Друхові на теренах парафії св. Каетана у Березневому (Рівненщина) народився майбутній єпископординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький; |
| 1924 | - закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 2024 | - за участю Папського легата кардинала П’єтро Пароліна костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині проголошено малою базилікою; |
В 1586 році місцевий власник Рафаїл Сенявський, який змінив своє віросповідання з кальвінізму на католицизм, збудував на подвір'ї замку замість вже непридатного дерев'яного храму готичну муровану каплицю св. Станіслава. Саме вона і стала цього ж року парафіяльним костелом, оскільки старий дерев'яний храм став теж непридатним для богослужінь. Пізніше Сенявський пожертвував для спорудженої ним каплиці село Русанівці та інші маєтності і привілеї (фундаціний акт було внесено до міських книг у Летичеві 29 липня 1591 року). Схоже, фундатор мав намір передати її францисканцям, проте її фінансово-матеріальне забезпечення перейшло до дієцезільного духовенства.
Функцію парафіяльної святині замкова калиця св. Станіслава у Меджибожі виконувала до 1632 року, коли богослужіння перенесли до новозбудованого мурованого костелу Пресвятої Тріці. У XVIIст. каплицю відновили, а її інтер'єр реконструювали в стилі бароко. В останній чверті цього століття (під час окупації Поділля Туреччиною) святиню частково перебудували на мечеть, що пізніше, коли вона знову стала католицькою, позначилось на ній присутністю деяких мусульманських архітектурних елементів.
У 1831 році царський уряд конфіскував на користь казни майно Адама Чарторийського у Меджибожі через його участь у Листопадовому повстанні, віддавши весь замковий косплекс військовому відомству. Каплицю було переоблаштовано на православну церкву св. Миколая (Ймовірно, що не відразу, а лише 1841 року). Зокрема, вона була полковою церквою 12-го Охтирського гусарського полку. У 1919 році радянська влада храм зачинила, його використовували як цех маслозаводу, а пізніше - в якості складу яйцебази. У посткомуністичні часи він був складом списаних музейних експонатів та перебував у занедбаному стані.
І лише 18 липня 2005 року розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації (№228) колишню римсько-католицьку замкову сакральну будівлю у Меджибожі передали у користування вірян Української Православної Церкви Київського патріархату, які після часткового ремонту її освятили під колишнім православним титулом св. Миколая 22 травня 2007 року. Від 2018 року святиня належить Православній Церкві України, вона також є козацькою полковою церквою Хмельницької області.
Місцеві римо-католики послуговуються каплицею, облаштованою в одній із кімнат розташованого неподалік від руїн костелу колишнього парафіяльного будинку. Їх обслуговують дієцезіальні священники з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Летичеві.
Strona główna