МАЙДАН-ВЕРБЕЦЬКИЙ. Костел Матері Божої Фатімської (2010). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

31551 Майдан-Вербецький

Майдан-Вербецький вважається заснованим 1620 року. Ниі у цьому селі проживає три сотні мешканців.

Римсько-католицьку святиню у селі було споруджено наприкінці першого десятиліття XXI століття завдяки зусиллям настоятеля о. Адама Пшивуського з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Летичеві, котрий звів цей храм із майже зруйнованої недобудови. 13 листопада 2010 року єпископ Кам'янець-Подільський Леон Дубравський OFM консекрував новозбудований костел.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 17
1709 - полонений московитами архієпископ-митрополит Львівський Константій Зелінський помер у Москві;
1754 - Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari у Римі рукоположив в пресвітори майбутнього єпископа Луцького Фелікса Турського;
1884 - розпочало працю засноване о. Зигмунтом Гораздовським згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив повернений храм Серця Ісуса у Красилові на Хмельниччині;
Наступна дата: лютий, 18
1703 - народився майбутній єпископ Самуїл Гловінський (ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини);
1761 - єпископ Антоній Воллович консекрував новозбудований храм Матері Божої Ангельської у Вінниці;
1864 - у Львові народився майбутній архієпископ-митрополит Львівський Болеслав Твардовський;
2020 - Папа Франциск прийняв зречення єпископа Броніслава Бернацького з уряду ординарія Одесько-Сімферопольського та призначив новим ординарієм єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка;

Майдан-Вербецький обслуговують дієцезіальні священники з Летичева.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.