|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32600 Нова Ушиця
Нинішнє селище (міського типу) Нова Ушиця, яке до 1829 року називалось Літнівці, вперше згадується 1439 року, є згадки також у 1565, 1569 і 1578 роках. У 1702-1703рр. Літнівці отримали магдебурзьке право, 1829 року - нову назву і згодом статус повітового центру. 1820 року у містечку проживало 338 мешканців, 1870 року - 4502, 1893 року - 5070, 1899 року - 6541, 1905 року - 6970, нині - понад 3800 осіб. 1924 року Нова Ущиця стала селищем міського типу. Була райцентром, а від 2020 року стала частиною Кам'янець-Подільського району.
Католики латинського обряду містечка спочатку належали до парафії у Вербовці, проте 1818 року перейшли до новозаснованої парафії у Струзі. У 1859-1861 роках у Новій Ушиці коштом місцевих вірян було споруджено та освячено під титулом Преображення Господнього неоготичний мурований костел. Храм також отримав муровану дзвіницю на три дзвони.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| Наступна дата: травень, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
Схематизм Кам'янець(-Подільсь)кої дієцезії 1860 року Нову Ушицю, зрозуміло, ще не подає, а в схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, принаймні, від 1876 року вона вже згадується як самостійна парафія чисельністю понад 470 вірян, якою опікувався адміністратор парафії у Великій Струзі о. Єремій Борковський. Правда, принаймні, від 1889-1894 років ситуація змінилась на протилежну - тепер вже адміністратор Нової Ушиці (о. Станіслав Адамович) обслуговував також Велику Стругу, хоча остання мала приблизно утричі більше парафіян. У 1904-1906 роках адміністратором у Новій Ушиці служив о. Каетан Яворович, якого 1907 року замінив о. Франциск Ленгвінас, а перед І світовою війною парафією опікувався адміністратор о. Ян Кухарський (тоді вірян було понад 430 осіб - знову ж таки, утричі менше, ніж у Струзі).
У 1940-х роках радянська влада костел у Новій Ушиці зачинила. У ньому встановили потужний двигун внутрішнього згоряння, який приводив у дію електричну турбіну, внаслідок чого будівля перетворилася на похмуру руїну. Наприкінці 1960-х років колишній римсько-католицький храм знесли, а на його місці згодом збудували школу. Місцеві віряни спочатку послуговувались пристосованою каплицею, доки у 1994-2004 роках не було споруджено новий мурований храм Преображення Господнього.
Головна сторінка