|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32600 Нова Ушиця,
вул. Перемоги,
f.b.: 687837705306159
Нинішнє селище (міського типу) Нова Ушиця, яке до 1829 року називалось Літнівці, вперше згадується 1439 року, є згадки також у 1565, 1569 і 1578 роках. У 1702-1703рр. Літнівці отримали магдебурзьке право, 1829 року - нову назву і згодом статус повітового центру. 1820 року у містечку проживало 338 мешканців, 1870 року - 4502, 1893 року - 5070, 1899 року - 6541, 1905 року - 6970, нині - понад 3800 осіб. 1924 року Нова Ущиця стала селищем міського типу. Була райцентром, а від 2020 року стала частиною Кам'янець-Подільського району.
Римо-католики містечка, що належали до парафії у Вербовці, 1818 року перейшли до новозаснованої парафії у Великій Струзі. У 1859-1861рр. у Новій Ушиці збудували мурований костел Преображення Господнього та згодом утворили самостійну парафію, яку до 80-х років ХІХст. продовжували обслуговувати великострузькі душпастирі. Проте пізніше саме новоушицькі священники стали опікуватись колишньою материнською парафією.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 26 | |
| 1838 | - колишній Львівський архієпископ-митрополит Андрій Анквіч помер у Празі (Чехія), похоронений у крипті Празької архікатедри; |
| 1974 | - у Мукачеві народився майбутній єпископ-помічник Мукачівський Микола Лучок; |
| 2004 | - костел Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві освятив єпископ Станіслав Падевський; |
| Наступна дата: березень, 27 | |
| 1885 | - номіновано на посаду Львівського архієпископа-митрополита єпископа Северина Моравського; |
| 1990 | - о. Віктор Антонюк освятив повернений костел св. Анни у Сторожинці на Буковині; |
| 2002 | - Апостольську адміністратуру Закарпаття піднесено до рангу Мукачівської дієцезії, її адміністратор єпископ Антал Майнек номінований ординарієм Мукачівським, собор св. Мартина у Мукачеві отримав статус кафедрального; |
У 1940-х роках радянська влада костел у Новій Ушиці зачинила, а наприкінці 1960-х років повністю знищила. Місцеві віряни спочатку послуговувались тимчасовою пристосованою каплицею. У 1994 році завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса у селищі розпочалось спорудження мурованого храму. Йому вдалось звести стіни святині, проте через брак коштів довелось на цьому зупинитись. Будівництво костелу продовжили о. Гжегож Конколь та інші священники-вербісти, які тут служили. Новоспоруджений храм освятили 2004 року під старим титулом Преображення Господнього під час парафіяльного відпусту.
Парафію продовжують обслуговувати отці-вербісти (згромадження Слова Божого).
Головна сторінка