СТАРОКОСТЯНТИНІВ (Костянтинів). Костел св. Йоана Хрестителя (1754 - 1778). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

31000 Старокостянтинів,
вул. Острозького, 45,
+380 (3854) 244-66,
f.b.: 1930356800552745

5 березня 1505 року вперше у документі згадується село Колищенці. На його землях 1561 року князь Костянтин Острозький заснував місто Костянтинів, яке цього ж року отримало магдебурзьке право. 1632 року його перейменували на Старокостянтинів, щоб не путати з іншим Костянтиновом (нині - Новокостянтинів). Був сотенним містом Української держави Богдана Хмельницького, від 1796 року - центром повіту, у радянські часи - райцентром, а 2020 року увійшоа до Хмельницького району. 1885 року тут проживало понад 18 тисяч мешканців, 1905 року - близько 17 тисяч, нині - майже 34 тисяч осіб.

Фундація костельно-монастирського комплексу капуцинів в Старокостянтинові місцевим власником князем Янушем Сангушко відбулась 13 липня 1750 року. 2 січня 1752 року о. Юзеф Голуховський з Луцька освятив хрест на місці його будівництва. 25 листопада 1752 року в невеличкому притулку поряд з дерев'яною капличкою оселились перші ченці. 9 лютого 1753 року о. Голуховський заклав та освятив наріжний камінь під спорудження костелу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 15
1843 - консекровано костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Єзуполі на Івано-Франківщині;
1901 - піднесений до гідності титулярного архієпископа Darnis єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер;
1906 - єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер освятив храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Ялті в Криму;
1928 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував храм cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
2012 - о. Леонід Ткачук освятив дзвін над вежею каплиці Божого Милосердя i св. Шарбеля у Харкові-Рогані;
Наступна дата: квітень, 16
1947 - в парафії св. Станіслава у Козовій Тернопільської області народився майбутній єпископ Маркіян Трофим'як, Луцький ординарій;
1995 - о. Станіслав Падевський призначений Кам’янець-Подільським єпископом-помічником;
2002 - префект Конгрегації у справах Єпископів кардинал Джованні Батіста Ре освятив у Львові приміщення для Курії після часткового ремонту;

Будівництво мурованих храму (за проектом архітектора Паоло Фонтана) і монастиря капуцинів в Старокостянтинові розпочалось 1754 року і тривало (разом із оздобленням та оснащенням) близько двох десятиліть. Після смерті 1755 року Януша Сангушко будівництвом опікувався князь Станіслав Любомирський. Протягом двох днів, 11 та 12 жовтня 1778 року тривали урочистості консекрації під титулом св. Йоана Хрестителя новоспорудженого у стилі пізнього бароко костелу єпископом-помічником Луцьким Франциском Коморницьким . 1832 року до капуцинської парафії було приєднано домініканську парафію Матері Божої Громничної після ліквідації царським урядом домініканського монастиря.

У 1887 році царський уряд ліквідував також і монастир капуцинів в Старокостянтинові, костел став лише парафіяльним, проте ченці продовжували тут душпастирство до І світової війни. Наприкінці ХІХ століття парафія нараховувала майже 4 тисячі вірних та мала каплиці в Ілляшівці, Михайлівцях (дерев'яна), Самчиках (дерев'яна), Семиреньках (мурована) і Сковородках (мурована), а також цвинтарну (мурована 1890 року) у Старокостянтинові.

Перед І світовою війною чисельність вірян парафії у Старокостянтинові збільшилась до майже 5400 осіб, а в останньому схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії за 1925 рік становила 6 тисяч. Тоді парафією опікувався адміністратор о. Йосиф Круммель, додатково подається мурована каплиця в неідентифікованому селі Ляшки (можливо, ним стала Ілляшівка, яка вже не згадується).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Святиню в Старокостянтинові радянська влада зачинила 1935 року (богослужіння відбувались у 1942–1947 роках). Потім храм пристосували під будинок культури, а повернули його вірянам 1989 року. Частково відремонтований костел освятив 24 грудня 1989 року майбутній єпископ о. Ян Ольшанський MIC. У різні часи місцевою парафією опікувались майбутні єпископи оо. Станіслав Широкорадюк OFM та Станісла Падевський OFM Cap.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Парафію в Старокостянтинові від 1990 року продовжують обслуговувати францисканці-капуцини (орден Братів Менших Капуцинів), з вересня 1995 року працюють черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.