|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
31000 Старокостянтинів,
вул. Івана Федорова, 34
5 березня 1505 року вперше у документі згадується село Колищенці. На його землях 1561 року князь Костянтин Острозький заснував місто Костянтинів, яке цього ж року отримало магдебурзьке право. 1632 року його перейменували на Старокостянтинів, щоб не путати з іншим Костянтиновом (нині - Новокостянтинів). Був сотенним містом Української держави Богдана Хмельницького, від 1796 року - центром повіту, у радянські часи - райцентром, а 2020 року увійшоа до Хмельницького району. 1885 року тут проживало понад 18 тисяч мешканців, 1905 року - близько 17 тисяч, нині - майже 34 тисяч осіб.
Місцевий власник Януш Острозький 18 квітня 1613 року фундував в Костянтинові монастир домініканців, які тоді ж отримали споруджений раніше (ймовірно, наприкінці XVIст.) мурований костел Очищення Матері Божої (Матері Божої Громничної) з двома бічними каплицями св. Йоана Хрестителя і св. Йоана Євангеліста та старішою за храм вежею біля нього (деякі джерела безпідставно вважають цю святиню колишньою церквою).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 16 | |
| 1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
| 1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
| 1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
| 2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
| Наступна дата: травень, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
У 1648 році домініканський костельно-монастирський комплекс в Старокостянтинові зазнав руйнувань під час нападу козацьких військ Богдана Хмельницького, проте вцілів і був реставрований пізніше. Станом на 1820 рік храм був осередком парафії. Його головний вівтар містив дванадцять дерев'яних скульптур апостолів, чудотворну скульптуру Господа Ісуса Розіп'ятого за склом та образ Матері Божої Святого Розарію. Бічні вівтарі мали ікони св. Домініка і св. Миколая, св Антонія і св. Якова, св. Вікентія Ферери (в каплиці), св. Михаїла, св. Йоана Хрестителя і св. Яна Непомуцького, св. Тадея (в каплиці). Був також орган, а дзвіниця мала чотири дзвони.
У 1832 році, коли царський уряд ліквідував домініканський монастир в Старокостянтинові, парафія, яку приєднали до капуцинської св. Йоана Хрестителя, нараховувала понд 2600 вірян. Костельно-монастирський комплекс отрималили православні. Весною 1837 року вони розпочали богослужіння у колишньому костелі, але вже у липні 1838 року його зачинили, а будівлі передали поліції (в монастирських корпусах влаштовали в'язницю). Це призвело до руйнування храму та нищення його оснащення. На початку 50-х років святиню відремонтували і 13 вересня 1853 року освятили як церкву Воздвиження Чесного Хреста. У 1875-1880 роках колишній костел зазнав часткової перебудови у псевдоросійському стилі.
У 1919 році церкву було пошкоджено артелерійським обстрілом, а перед німецько-радянською війною в колишньому монастирському комплексі розмістили катівню НКВС. У 1941-1944 роках в'язницею користувувалось Гестапо, а у храмі розстрілювали підпільників, мирних жителів і заручників. У 1945-2002 роках будівлі належали районному відділу міліції, у колишньому костелі влаштували тир, а на першому поверсі вежі - більярдну залу.
У 2003 році колишній домініканський костельно-монастирський комплекс у Старокостянтинові передали православним Московського патріархату. Схоже, що він досі перебуває у їх власності.
Головна сторінка